Інколи кожному з нас не завадить вийти з тіні та заявити про власні здібності й досягнення. Адже якщо ви не заговорите, це зробить хтось інший. І мало того що отримає, скажімо, підвищення, на яке заслуговуєте ви, — але його здібності можуть насправді поступатися вашим, і постраждає справа, а не тільки кар’єра.
Як уникнути таких ситуацій і навчитися просувати себе, не шаріючись, — пояснює психолог Крістіан Джарретт.
Люди впевнені в собі, які вміють розповідати про власні досягнення, часто здаються компетентнішими. Однак у багатьох спільнотах існує культурна норма, яка передбачає скромність. Тож хвальки це насамперед люди невиховані й неприємні. Нещодавнє дослідження показує: багато хто навіть не усвідомлює, як дратує інших наше самовихваляння.
Добитися, щоб ваші досягнення були оцінені відповідно, але не видатися хвальком — справа нелегка. Однак психологи вивчили цю дилему і дають нам підказки, як ефективно розповідати про себе.
1. Не будьте нав’язливими
Одна справа — раптом почати розхвалювати себе, коли вас про це ніхто не просив, і зовсім інша — чесно відповісти на запитання боса про вашу результативність. Сам факт, що розповідь про досягнення безпосередньо стосується розмови, багато чого змінює.
Психолог Нуріт Таль-Ор провів експеримент, у якому вигаданий персонаж Аві вихвалявся своїми результатами іспитів. Людям Аві не подобався, якщо той сам торкався цієї теми. Якщо ж про успіхи починав говорити співрозмовник, Аві міг вихвалятися чим завгодно (навіть якщо його запитували не про іспити), і учасники все одно вважали, що він хороший хлопець. Це корисне нагадування: схвальне представлення себе — цілком прийнятне, особливо якщо ви на співбесіді чи керівник оцінює вашу компетенцію. У такій ситуації люди самі очікують від вас презентації ваших звершень і досягнень.
2. Порівнюйте себе з собою колишнім
Самопохвала може справити негативне враження, бо її часто сприймають як прагнення до вивищення — ніби ви принижуєте когось, виноситеся за чиїйсь рахунок. У серії експериментів психологи просили учасників відповісти на різноманітні хвастливі висловлювання в рамках групової дискусії про студентську дружбу. Вислови на зразок «Я ліпший за інших» (найкращий друг, найкращий студент) викликали негативні емоції, оскільки створювали враження, ніби той, хто це говорить, намагається поставити себе вище інших.
І навпаки, ствердження в дусі саморозвитку — «Я навчився робити [щось] краще, ніж міг раніше», а також висловлювання без порівнянь («Я хороший друг») викликали позитивні оцінки. Звідси простий урок: якщо ви висловлюєте свої переваги над іншими — це серйозний ризик, що вас сприйматимуть як людину неприємну.
Намагайтеся фокусуватися на власних досягненнях, без дешевих закидів на адресу колег чи суперників.
3. Використовуйте союзника
Оскільки в нашій культурі надмірне вихваляння найчастіше викликає осуд, існує очевидний, але дієвий спосіб «продати себе»: попросіть іншу людину розповісти про ваші сильні сторони й переваги.
Датські психологи провели дослідження, під час якого просили учасників відреагувати на сприятливі характеристики людей в оголошеннях про знайомство. Важливо те, що їм говорили, що ці характеристики (наприклад, позитивні оцінки комунікабельності й компетентності) написані або самою людино, або її колегою чи другом.
Ось що з’ясувалося: ті учасники, які вважали, що характеристика написана автором оголошення, оцінювали його як менш комунікабельного чи компетентного, аніж ті, кого переконали, що рекомендація була від друзів чи колег. Ми не схильні довіряти позитивній самооцінці, але віримо таким самим твердженням більше, якщо вони надані кимось іншим, нехай це навіть люди упереджені: друзі чи хтось, хто на вас працює.
Будь-яка похвала на вашу адресу матиме більший успіх, якщо знайдете довірену особу, яка відгукнеться про вас позитивно. Шукайте партнерів і колег, які будуть готові похвалити вас — це сильний інструмент самопросування.
4. Знайте свою аудиторію
Елісон Фрейджейл і Адам Ґрант, які вивчають психологію роботи в організаціях, вирішили підійти до цього питання дещо інакше. Вони почали цікавитися, які ж характеристики аудиторії впливають на те, чи буде хвальба вдалою стратегією. Зокрема, вони хотіли зрозуміти, чи має значення, якщо слухачі відволікаються, чи, навпаки, зосереджено слухають того, хто вихваляється.
Учасникам експерименту дали прочитати резюме й рекомендації кандидатів на певну посаду, а згодом попросили оцінити цих кандидатів. З’ясувалося, що хвальба сходить із рук лише коли слухачів відволікали (їм давали ще одне завдання чи просто виділяли мало часу на вивчення документів). У цьому випадку вони враховували інформацію, яку кандидат надавав про свою компетентність, однак забували чи не помічали, що він просто вихваляється.
Коли ж учасників не відволікали, вони доходили висновку, що хвастливі кандидати — погано виховані чи нечесні.
Чесній людині не вийде рекомендувати «скористайтеся розсіяністю уваги на зібранні чи загальному обговоренні, аби себе просувати, навряд чи потім хтось згадає, що етичні норми було порушено». Це скорше порада самому не відволікатися, аби побачити працівника, який «набивається». Якщо це ваш підлеглий, придивіться до інших аспектів його праці. Якщо це колега, врахуйте, що на нього навряд чи можна всерйоз покладатися.
5. Уникайте зайвої скромності
Якщо вам і досі складно прийняти думку, що про свої досягнення потрібно розповідати, ось ще один корисний висновок: надмірна скромність може справити негативне враження. Так, одне дослідження показало, що людей, які перебільшено про себе говорять («Зі мною дуже весело. Я — душа компанії»), найчастіше оцінювали позитивно, на відміну від тих, хто говорив невпевнено та відгукувався про себе негативно: «Зі мною не дуже весело. Я ніколи не буваю душею компанії». Якщо ви самі себе принижуєте, не дивуйтеся, що й інші будуть це повторювати. Найпозитивніші оцінки отримують люди, які говорять про себе збалансовано: визнають як сильні, так і слабкі сторони.
А от чого точно варто уникати, так це хвальби під виглядом скромності чи скарг («Відтоді, як я опублікував ту вірусну статтю, кількість листів від читачів стала неймовірною — це займає стільки часу!»). Така стратегія — провальна з двох причин: по‑перше, хвальба не досягає мети — ви не справляєте гарного враження, а по‑друге, все одно видно, що ви вихваляєтеся. Тобто вас сприймуть як людину і неприємну, і нещиру.
Але пам’ятайте, що надмірна скромність — це зовсім не смирення, а якраз варіант прояву пихи. Господь дав вам певні таланти, і применшуючи їх, ви не досягнете в житті того, що можете, а заодно применшите Божий дар у собі. Якби св. Тома Аквінський з надмірної скромності сказав «я нічого розумного не можу сказати про Бога і віру», Церква би не мала Суми теології!
Молитва про смирення
Боже, Tи гордовитим противишся, a покірним даєш благодать, наділи нас чеснотами справжньої покори, приклад якої дав віруючим Твій Єдинородний Син, щоб ми своєю гординею не заслужили на Божий гнів, але через смирення отримали дари Твоєї благодаті. Просимо Тебе, Господи, нехай ця молитва випросить нам благодать справжньої покори, a водночас нехай забере з наших сердець пожадливість тіла і очей, а також пиху світу цього, щоб ми, живучи розумно, справедливо і побожно, осягнули вічну нагороду. Господи, нехай Твоя благодать очистить нас від плям наших гріхів і, за допомогою покори, приведе нас у Царство Небесне. Через Христа, Господа нашого. Aмінь.
За матеріалами: Мізки.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
