Дії стресу ми зазнаємо щодня. Як можна собі з ним порадити «по‑католицьки»? Ось кілька способів, які напевно вам сподобаються.
Я переконався, що один із найважливіших показників чиєїсь духовної зрілості — це те, як людина дає собі раду зі стресом. Навіть хороші люди з хорошими намірами зазнають поразки, намагаючись бути ідеальними і пройти життям без стресів.
Пам’ятаючи про це, наводимо три пункти, які допоможуть тобі розпізнати шляхи виходу зі стресів, і навчать, як розвинути в собі добрі навички.
1. «Сміттєва» їжа керує стресом
Ці навички доволі очевидні, й ти їх, швидше за все, знаєш. Такі речі, як фільми, телебачення та інші форми бездумних розваг можуть розбурхувати емоції та робити нам приємно, але у дальшій перспективі це просто «порожні калорії». Трохи телебачення не обов’язково зашкодить, але треба їх порівняти з іншими формами задоволення, такими як солодощі чи алкоголь. У малих порціях вони можуть бути заспокійливими і приємними. Але якщо їх використовувати як засіб утихомирювати свої проблеми, то вони самі швидко стають проблемою.
2. «Цнотливі» форми керування стресом
Тривалі прогулянки, фізичні вправи або інша активність, яка поєднує в собі розумову й тілесну співдію, можуть бути прекрасним способом удосконалити внутрішній спокій та попрацювати над стресовим станом.
Кожний потребує чогось такого, а чеснотливі люди всіх традицій та релігій усвідомлюють, що стан тіла і його фізична справність впливають на дух. Проте подібно до сміттєвої їжі, зосереджування на фізичній довершеності може стати як тонким способом упоратися з проблемами, так і спробою закопати ці проблеми під тим, що заспокоює наше его.
Ключ — поміркованість, а також усвідомлення, що розслаблення й задоволення, які випливають із фізичних вправ, не можуть самі по собі становити мети.
3. Духовні форми боротьби зі стресом
Кажучи просто, людина, яка вчиться давати собі раду зі стресами разом з Ісусом, знайшла свою дорогоцінну перлину. Хоч це не обов’язково означає, що треба повністю полишити інші форми керування своїм станом. Однак усе, що робимо, може провадити нас до розмови з Ісусом. Ти переглянув чудовий фільм і хочеш поговорити про це на молитві? То не соромся!
Коли християнин іде на прогулянку, краса природи надихає віруючого роздумувати про Бога, який це все створив. Християнин не тільки шукає прихистку в молитві — радше молитва починає заповнювати все інше. Однак перш ніж ця зміна настане, треба спочатку усвідомити, що ти грішник, який присвятив час Ісусові. Це насправді просто. Ти можеш присвячувати час Ісусові. От і все.
Для охочих шукати підтримки у Святому Письмі наводимо цитати, які варто перечитувати в моменти сумнівів або стресів.
- Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! (Мт 6, 34).
- Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться! (Іс 40, 41).
- Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить (Прип 12, 25).
- Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого, а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї… (Лк 10, 41-42)
- У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно (Пс 4, 9).
- Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців (Мт 10, 29‑31).
- Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами (1 Пт 5, 7).
- У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались (Пс 55, 19).