11 липня 2017 р. у Ватикані був оприлюднений лист Папи Франциска motu proprio «Maiorem hac dilectionem» (Більшої від тієї любові).
Цим документом Єпископ Рима визначив ще один шлях до беатифікації вірних, які, спонукувані любов’ю, героїчно віддали своє життя у служінні ближнім.
Нещодавно на сторінках ватиканської щоденної газети «L’Osservatore Romano» побачило світ інтерв’ю з кардиналом Анджело Амато, префектом Конгрегації у справах канонізацій. У ньому ієрарх пояснює, що означає новий шлях прослави святих.
Кардинал насамперед нагадав про те, що назва документу пов’язана з Ісусовими словами, які записав святий євангеліст Йоан: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає».
«Очевидно, — зазначив кардинал Амато, — що всі святі в повноті жили даром милосердної любові, жертвуючи своє життя Господеві та ближньому, як у здійсненні християнських чеснот, так і захищаючи свою віру перед лицем переслідувачів, які від самих початків завжди протистояли Євангелію. Саме тому беатифікаційні та канонізаційні справи, загалом беручи, слідують двома шляхами: ствердження героїчності чеснот у разі так званих святих “ісповідників”, як, наприклад, Піо з П’єтрельчіни чи Мати Тереза з Калькутти, — або вбивства, зазнаного з ненависті до віри, що визначає мучеників, як, наприклад, 800 святих мучеників з Отранто чи 15‑річний мексиканець Хосе Санчес дель Ріо».
У розслідуваннях, які проводяться в рамках канонізаційних процесів, завжди йдеться про жертвування життям. Чим же тоді новий шлях, запропонований Папою Франциском, відрізняється від двох класичних? Відповідаючи на це запитання, префект Конгрегації у справах канонізацій зазначив, що документ визначає п’ять реквізитів, які роблять цей третій шлях оригінальним.
«Насамперед, — пояснив він, — має бути свобідна й добровільна пожертва життя через героїчне, заради любові, прийняття неминучої та близької смерті. Отож, повинен існувати тісний зв’язок між пожертвуванням життя та передчасною смертю, що є другою ознакою. По‑третє, вимагається здійснення християнських чеснот — якщо не в героїчному вимірі, то принаймні у звичайному, до самої смерті. По‑четверте, мають бути думка про святість такої людини та певні знаки, принаймні після смерті».
«Чи в такому разі, як і для визнання мучеництва, передбачено звільнення від необхідності чуда для беатифікації?» — було наступне запитання. «Ні, — відповів кардинал Амато. — П’ята вимога для беатифікації якраз стосується необхідності чуда, яке сталося по смерті Слуги Божого за його заступництвом. На відміну від справ мучеництва, де чудо потрібне не для беатифікації, а лише для канонізації, в цьому третьому виді процесів чудо вимагається, як і у випадках ствердження героїчності чеснот. Чудо завжди залишається Божою печаттю, також і в разі цього третього шляху».
Префект Конгрегації у справах канонізацій зауважив: «Positio» (тобто досьє, зібране у справі, яка стосується пожертви життя) має давати відповідь на сумніви щодо того, чи у досліджуваному випадку підтверджуються героїчне жертвування собою з любові та наявність християнських чеснот, принаймні на звичайному рівні.
В останньому запитанні журналіст просив пояснити, чому про цей новий шлях говориться, як про третій, а іноді — як про четвертий? Кардинал Анджело Амато вказав, що це залежить від того, чи вважати третім шляхом так звану «рівнозначну беатифікацію», яка є випадком рідкісним, а тому менш знаним. Мова про визнання давнього культу щодо певних осіб, коли не проводиться традиційний процес.
Підсумовуючи, префект Конгрегації у справах канонізацій зауважив, що новий шлях має деякі аналогії з двома традиційними: зі шляхом мучеництва як найвищим свідченням любові та шляхом героїчного виміру чеснот як найвищим наслідуванням Христа. Пожертва життя відрізається від мучеництва відсутністю переслідувача, який вбиває з ненависті до віри, а від шляху чеснот — тим, що не вимагає їх тривалого здійснення в героїчному вимірі.
«Існує дуже багато конкретних випадків, які спонукали до тривалого й молитовного роздумування Конгрегації у справах канонізацій щодо цього нового шляху. Тепер же очікується розпізнавання з боку єпископів, аби розпочати цей новий вид процесів. Як завжди, йдеться про те, щоб виокремити багатогранну присутність святості в житті Церкви».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
