Зустрічаючись із паломниками, які в середу, 13 вересня 2017 р., зібралися на площі св. Петра у Ватикані на загальну аудієнцію, Святіший Отець розповів про свою ХХ Апостольську подорож.
Вона тривала від 6 до 11 вересня та була присвячена відвідинам Колумбії. «Від щирого серця дякую Господеві за цей великий дар», — сказав він, висловивши також вдячність тим, хто працював над здійсненням цього візиту, додаючи: «А особливу подяку складаю колумбійському народові, що приймав мене з великою радістю та любов’ю».
Під час цієї подорожі він відчував, що продовжує справу своїх попередників — блаж. Павла VI, який побував у Колумбії 1968 року, та св. Йоном Павлом ІІ — у 1986 році. «Тяглість, — додав він, — глибоко позначена Святим Духом, що скеровує кроки Божого люду на стежках історії».
Гасло подорожі «Зробімо перший крок» стосувалося процесу національного примирення. Колумбія має вийти із понад півстолітньої історії внутрішнього конфлікту, що «посіяв страждання та ворожість, завдав чимало ран, які нелегко загоїти». «Але, з Божою допомогою, процес уже рушив. І я своїм візитом хотів поблагословити зусилля народу, утвердити його у вірі та надії та отримати його свідчення, що є збагаченням для мого служіння та для всієї Церкви. Свідчення цього народу — багатство всієї Церкви!» — наголосив Наступник святого Петра, додаючи:
«Колумбія, як і більша частина латиноамериканських країн, — це країна, в якій дуже сильне християнське коріння. І якщо цей факт робить ще гострішим біль від трагедії війни, яка її роздирає, він, одночасно, становить запоруку миру, стійку основу для її відбудови, життєдайні соки для її непереможної надії. Очевидно, що лукавий хотів поділити народ, аби знищити Божу справу; але й не менш очевидним є те, що Христова любов, Його безмежне милосердя, сильніші від гріха та смерті».
Далі Папа звернув увагу на окремі етапи цієї подорожі, під час якої мав нагоду «зустріти погляди тисяч-тисяч дітей, підлітків і молодих людей», що є свідченням «сили життя». Згадуючи про події у Вільявісенсіо, присвячені темі примирення, він, зокрема, вказав на те, що беатифікація двох мучеників була нагодою згадати: «мир ґрунтується також — а можливо, й насамперед — на крові численних свідків любові, істини, справедливості, а також безпосередніх мучеників, убитих з ненависті до віри».
Слова 85 псалма «Милосердя й істина зустрінуться, мир і справедливість поцілуються» були лейтмотивом молитовної зустрічі в наміренні національного примирення. Вони, як зауважив Святіший Отець, «були втілені в історіях свідків, які промовляли від імені численних співгромадян», зумівши завдяки Христовій благодаті «відкритися на зустріч, прощення та примирення».
День, проведений у Медельїні та присвячений темі християнського життя як учнівства, був нагодою замислитися над тим, що «коли християни насправді включаються у шлях наслідування Ісуса Христа, вони насправді стають сіллю, світлом та закваскою у світі, і можна побачити щедрі плоди».
Картахена, місто св. Педро Клавера, апостола рабів, стала нагодою зосередитися на темі сприяння людській особі та її фундаментальним правам. Як зауважив Папа, святі, що віддали своє життя за бідних і суспільно виключених, показали «шлях справжньої революції, євангельської, а не ідеологічної, що справді визволяє людей та суспільства від учорашніх і сьогоднішніх рабств». І «зробити перший крок» означає «наблизитися, схилитися, доторкнутися до тіла зраненого і покинутого ближнього».
«Ще раз ввіряю Колумбію та її дорогий народ Матері, Пресвятій Богородиці з Чікінкірá, яку мав нагоду вшанувати в катедральному соборі Боґоти. Нехай же з допомогою Марії кожен колумбієць зможе кожного дня робити перший крок до братів і сестер, аби таким чином спільно, день за днем, будувати мир у любові, справедливості й істині», — побажав Папа.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
