«Нехай Діва Марія допоможе нам щоразу більше усвідомлювати безкорисливість і чудовість прощення, отриманого від Бога, щоб ми ставали милосердними, як Він, Добрий Батько, терпеливий і сповнений ласкавості».
Цим проханням, скерованим за заступництвом Матері Божої, Папа закінчив свої роздуми перед молитвою «Ангел Господній у неділю 17 вересня 2017 р.
«Євангельський уривок цієї неділі (пор. Мт 18, 21-35) пропонує нам повчання про прощення, яке не заперечує вчиненої кривди, але визнає, що людина, сотворена на Божий образ і подобу, завжди є більшою, ніж зло, яке вона скоїла», — наголосив Папа Франциск, промовляючи до десятків тисяч паломників та гостей Вічного Міста.
Святий Петро запитав Ісуса: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» Простити кривдникові аж цілих сім разів здавалось апостолу Петрові чимось дуже великим. Можливо, іноді й нам може здаватися, що простити двічі — це вже надто багато. Однак Ісус навчає іншого: «Не кажу тобі: до сімох разів, але — до сімдесяти раз по сім». Тобто Спаситель заохочує нас до того, аби прощати завжди!
Вселенський архиєрей навів у приклад також і євангельську притчу про милосердного царя та лукавого слугу, який, отримавши прощення боргу, не захотів так само зробити зі своїм співбратом. «Непослідовна поведінка цього слуги є також і нашою позицією, коли ми відмовляємо у прощенні нашим братам. Натомість цар із притчі це образ Бога, який любить нас любов’ю настільки повною милосердя, що невпинно нас приймає, любить і прощає».
Як наголосив Єпископ Рима, вже у нашому хрещенні Бог нам простив великий борг: первородний гріх. Господнє милосердя до нас є безмежним, у чому ми пересвідчуємось протягом усього нашого життєвого шляху. Він прощає нам наші гріхи щоразу, коли ми проявимо хоч би малий знак сокрушення. Щоразу, коли до нас підкрадається спокуса, аби замкнути наше серце перед тим, хто нас образив, пригадаймо слова Небесного Отця: «Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?» Кожен, хто, отримавши прощення, зазнав радості, миру та внутрішньої свободи, може відкрити своє серце на можливість, своєю чергою, простити своєму ближньому.
Далі Папа навів слова молитви «Отче наш», у якій сам Ісус вчить нас звертатися до Небесного Отця такими словами: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо нашим винуватцям» (Мт 6, 12). «Боже прощення є знаком Його безмірної любові, яка виливається на кожного з нас», — мовив Святіший Отець. Божа любов така велика, що дозволяє нам бути вільними аж до тієї міри, що навіть можемо віддалитися від Нього; однак ця любов завжди чекає на нас, як батько з притчі чекав на свого блудного сина. Це смілива любов пастиря стосовно його загубленої овечки. Боже прощення є ніжністю, що приймає кожного грішника, який стукає у двері прощення. «Небесний Отець сповнений любові й хоче дати її нам, але не може цього зробити, якщо ми закриваємо наші серця перед любов’ю до інших», — підсумував Папа Франциск.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
