Новий санктуарій св.Отця Піо постав у Варшаві

Архиєпископ Хенрик Хосер підніс до рангу санктуарію храм. Св. Отця Піо у Варшаві (Польща), де зберігаються його реліквії першого та другого рівнів.

— Нехай це місце служить усім, хто любить Падре Піо, — сказав ординарій Варшавсько-Празький.

Подія особливо важлива для цієї частини Польщі: це перший санктуарій, присвячений цьому стигматику, розташований на Мазовші. Варто додати, що парафія Отця Піо там зовсім молода, тільки 12 років.

— Отець Піо — це винятковий покровитель! — каже настоятель парафії о. Анджей Куфліковський.

Проповідь з нагоди урочистості архиєпископ присвятив, звісно, постаті великого стигматика. Він звернув увагу, що за свій шлях до Бога і до людини о. Піо заплатив величезним стражданням душі й тіла. Любов до Хреста була центром його життя, і не виключно в побожно-переносному сенсі, як то часто трапляється з людьми. Він носив на собі і в собі великі рани. «Його життя було тяжким, сповненим гіркоти, бо, маючи дар бачити людські душі, він бачив гріхи окремих осіб і скам’янілість їхніх сердець. Із пенітентами, які самі себе виправдовували, був дуже суворий, натомість щодо тих, хто виражав каяття, був теплий і сердечний, одним словом — батьківський», — зазначив єпископ Хосер.

Подібно як св. Йоан Марія Віанней, Падре Піо зазнавав сатанинського тиску. «Демон не міг знести того, що святий виривав у нього людей, які йшли на погибель, і нападав на його душу й тіло, — сказав єпископ. — Попри все, цей чернець не занепадав духом».

Одним із найтяжчих страждань для Отця Піо була закам’янілість сердець грішників, які не бажали прийти до Божого Милосердя, бо їх не вистачало на смирення перед Господом Богом. «На жаль, це повторюється і нині, — підкреслив єпископ Хосер. — У колись християнській Європі люди перестали сповідатися, а священики перестали уділяти Таїнство Покути і Примирення. У «старшої доньки Церкви», у Франції, релігійні практики серед охрещених виконують 2,8%, — це вже рудиментарне християнство!» — журився ординарій Варшавсько-Празький. — «Порожні конфесіонали, в яких нині стоїть відро і швабра прибираьниці, становлять символ занепаду християнства в людей, які не бажають скоритися перед Богом та визнати, що тільки Він може їх зцілити і обдарувати любов’ю».

Зокрема тому у своїй проповіді Його Преосвященство зупинився на своєму баченні нового варшавського санктуарію, який має бути «святинею цілоденної сповіді». «Треба дивитися на це місце з перспективи паломництв, а отже, місця, куди стікаються подорожі у пошуках Бога. Тому важливо, аби тут люди могли зустрітися з Отцем люблячим, милосердним, який на них чекає у священиках. Аби вони мали шанс вийти з цієї святині переміненими, духовно відродженими та радісними від того, що можуть зватися християнами!»

Парафія св. Отця Піо на варшавському Ґоцлаві була затверджена 2005 року, наріжний камінь вмурували 2008, а в листопаді 2011‑го архиєпископ Хосер освятив храм і вніс у нього Пресвяті Дари на постійне перебування. Консекрація храму була звершена 2015 року. Тут перебуває образ Падре Піо, який 2005 року поблагословив св. Йоан Павло ІІ саме з думкою про подальше зростання цієї святині до рангу санктуарію.

Найбільшим сучасним чудом італійського капуцина отець-настоятель вважає людей, які сюди постійно приходять для сповіді. У цій парафії навіть є години, спеціально визначені для сповіді глухих (служіння людям із порушеннями слуху). Говорячи про плани на майбутнє, о. Куфліковський зазначив, що неподалік має постати госпіс на 50 ліжок.

— Вслуховуючись у потреби наших часів та в те, чого навчав наш Покровитель, ми плануємо збудувати це місце певною мірою за зразком Дому полегшення страждань, який створив Отець Піо.

Камінь з гроту Благовіщення

Камінь з гробу св. Петра в Римі

Камінь з гробу св. Отця Піо

Фото: Tomasz Gołąb