Більш, ніж будь‑хто інший, Ісая є пророком Різдва.
«Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл» (Іс 7, 14).
«Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру» (Іс 9, 5).
Ці слова Ісаї стали такою ж невід’ємною частиною різдвяної історії, як три царі зі Сходу, заїзд, у якому не було місця, та ангельські співи. Визначне місце посідає Ісая і в Літургії Слова під час урочистої Євхаристії цього дня. Всього у Різдво відправляється чотири Меси: вігілійна, нічна, світанкова й денна; і на кожній з них — як перше читання — лунають, власне, рядки з Книги пророка Ісаї.
Читання з Книги пророка Ісаї переважатимуть протягом усього різдвяного періоду. Ісая також є пророком Адвенту: «голос волаючого в пустелі» — пам’ятний епітет Йоана Хрестителя — це також слова пророка Ісаї.
Написане сотнями років раніше — чим було те, що бачив Ісая? Швидкоплинний проблиск правди? Декілька подробиць з іншої, неосяжної історії?
Навпаки: Ісая, здається, зрозумів не лише всю історію Христа — пам’ятаймо, що він теж є пророком Страстей Господа, — але також її богословську і духовну глибину. Серед багатьох текстів Ісаї, які читаються в період Адвенту й Різдва, виділяється ряд особливих думок про таємницю Втілення.
Щось абсолютно нове. «Ось зроблю Я нове: воно ось-ось уже сходить. Чи ж про це ви не знаєте?» — пророкує Ісая (пор. Іс 43, 19). Він тремтить від хвилювання, відчуваючи те «щось» — абсолютно нове та несподіване. Кінець 52 розділу, який читається на денній різдвяній Месі, говорить про численні здивовані народи та царів, які «свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!…» (Іс 52, 15 — переклад І. Огієнка). Здійсниться обітниця нового світу — світу, в якому не буде випробувань, боротьби і страждань; це буде світ, в якому мечі будуть перековані в плуги, а лев лежатиме поруч із ягням.
Туга світу. Хоч Ісая передбачив прийдешній лад як щось абсолютно нове, цей порядок, водночас, є тим, за чим тужить світ. Це особливо видно в повторюваних образах прісної води, яка проливається на суху пустинну землю. Наприклад, Ісая пророкує: «Виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл» (Іс 44, 3). Так само, Ісая заявляє, що «звеселиться пустиня та пуща…» (Іс 35,1); і далі читаємо: «І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми чекали…» (Іс 25,9).
Повнота життя. Поряд з образами затоплених пустель є також і такі, що вказують на новизну і розмаїття життя: діва зачне, а безплідна жінка звеселиться, коли раптом матиме багато дітей. Бог змусить пустелі радіти й цвісти так, що вони стануть немов другий Едем. Чи ж не ці мотиви повноти життя приходять на думку, коли роздумуємо над словами Самого Ісуса: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Йн 10, 10)?
Світло світу. Книга Ісаї сповнена образами світла, що розсіюють нашу темряву. На Месі вночі читаємо початок 9 розділу: «Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!» У 49 розділі цей образ поєднаний із мотивом звільнення ув’язнених, тим самим натякаючи на Світло, що визволяє (пор. Іс 49, 3). Щоб висловити абсолютно неочікувану й чудесну новизну такого світла, 42 розділ описує цей мотив через зцілення сліпих: «І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло…» (Іс 42, 16).
З Євангелій ми знаємо, що Світло, яке розсіює темряву зла і веде нас до Бога ,— це Ісус. Він є Світлом, що звільняє нас від наших гріхів та зцілює нашу духовну сліпоту. Справді, Христос говорить про себе: «Я — Світло для світу» (Йн 8, 12).
Неподоланна радість. «Слухай, твої сторожі зняли голос, укупі співають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Господь повертається» (Іс 52, 8). Ісая закликає також і нас: «…тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!» (Іс 25, 9). Це почуття неподоланної радості пронизує Книгу пророка Ісаї: самі небеса і земля вибухнуть радісним співом, навіть пустелі, безплідні жінки та руїни Єрусалима веселитимуться.
За матеріалами: Catholic Еxchange
Переклад: Анастасія Подлюк, СREDO