Невідомо, хто перший приніс подарунки новонародженому Царю: чи то зірка презентувала з небес своє ясне сяйво; чи то тварини, що стояли в хліву — своє тепле дихання; чи сіно, яке огортало немовля у яслах, дарувало свої пахощі і навіть незручності (але якщо то була ніжна свіжа травичка, то може й не було тих незручностей)?
А може, то турбота опікуна Йосифа, який весь час був поруч із Марією? А точніше, може першим подарунком був погляд цього чоловіка, якому з Божої волі судилося бути найнадійнішим захисником Бога та Його Матері на землі?
А може тим першим подарунком, що змогло почути Немовля, була колискова, яку заспівала Марія, заколисуючи Дитину на своїх руках. Співала для однієї маленької Дитини — а почув цю колискову весь світ. І приніс Йому свої подарунки: сварки, війни, боротьбу за владу, лицемірство, лестощі, вбивство немовлят, вбивства винних і невинних, Содом і Гоморру, запах пороху і солоність крові, несправедливі звинувачення і утиски, засудження і ненависть…
«Добре, що не тільки це», — подумала Мати, що співала колискову. Вона дивилася на пастухів, що принесли Немовляті свою чесну працю, і те, чим самі були багаті: свою бідність і недоїдання; свою втому, але щирість і простоту; свою любов один до одного, своє розчулення красою небесної блакиті та простором полів; а також шматок хліба та овечого сиру, які складали їх щоденну їжу… Не принесли нічого особливого, а, можливо, не кожен би й помітив їхні подарунки, та тільки не скромна Мати і уважний Йосип і Милостивий Бог, для яких ці дари були найдорожчими.
А що я принесу маленькому Володарю? Які я роблю подарунки людям? Чи помітить мої подарунки Бог?
Оксана Ючкавіч, catholic.by
Переклад: Олена Довгальова, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
