Папа про свою подорож в Азію: «Це був дар від Бога»

«Це був великий дар Бога, тому дякую Йому за кожну річ, особливо за зустрічі, які я мав нагоду провести».

Так Папа Франциск розпочав свою катехизу з нагоди загальної аудієнції, що відбулася у середу, 6 грудня 2017 року, в залі Павла VI у Ватикані. Святіший Отець підсумував Апостольську подорож до М’янми та Бангладеш, яка відбулася з 26 листопада до 2 грудня цього року, наголосивши: «Щире “дякую” хочу сказати бірманському та бенгальському народам, які виявили мені свою міцну віру та велику любов».

Вселенський архиєрей нагадав, що це вперше Наступник Святого Апостола Петра відвідав М’янму; а самі відвідини відбулись після нещодавнього встановлення дипломатичних стосунків між Святим Престолом та М’янмою. «З цієї нагоди я хотів висловити близькість Христа і Церкви до народу, який вистраждав конфлікти та репресії, а тепер повільно прямує до нового стану свободи та миру». Це народ, у якому глибоко закорінена буддистська релігія, з її етичними та духовними цінностями, і де християни є маленьким стадом та закваскою Божого Царства. І цю місцеву Церкву, живу та сильну, «я мав радість утвердити у вірі та єдності під час зустрічі з єпископами та під час двох Євхаристійних богослужінь».

Перша Євхаристійна молитва відбулась у спорткомплексі в центрі Янґона. Того дня євангельський уривок нагадав зібраним, що переслідування за віру в Ісуса Христа це звичне явище для учнів Ісуса, яке надає змогу свідчити про Господа, але також нагадує, що жоден волосок не впаде з голови без Його волі (див. Лк 21, 12-19). Друга Свята Меса, що була останнім моментом відвідин М’янми, відбулась у катедрі Пресвятої Марії та була присвячена молоді, яка є знаком надії. «В обличчях тих молодих, сповнених радістю, я побачив майбутнє Азії: майбутнє, яке належатиме не тим, хто виробляє зброю, але тим, які засівають братерство. І як знак надії я поблагословив наріжні камені для 16 церков, семінарії та нунціатури».

Святіший Отець розповів, що він мав нагоду зустрітись не лише з місцевою католицькою спільнотою, але також із владою М’янми, підтримуючи її старання на користь миру в країні. Їм Папа побажав, щоб усі без винятку складові частини їхньої нації співпрацювали з пошаною один до одного. «В цьому дусі я прагнув зустрітись із представниками різних релігійних спільнот, присутніх у країні, — продовжив Папа. — Особливо Найвищій раді буддистських монахів я виявив пошану Церкви за їхню давню духовну традицію та висловив сподівання, що християни й буддисти зможуть разом допомагати людям любити Бога та ближнього, відкидаючи будь-яке насильство і противлячись злу добром».

Далі Папа Франциск розповів про відвідини Бангладеш, які розпочалися з моменту вшанування мучеників за незалежність та віру. Населення тієї країни переважно належить до мусульманського віровизнання, тому відвідини уже третього з черги Папи (після блаженного Павла VI і святого Йоана Павла ІІ) є наступним кроком пошани та діалогу між християнством та ісламом. «Владі країни я нагадав, — додав Святіший Отець, — що Святий Престол від самих початків підтримував бажання бенгальців бути незалежною нацією, як також необхідність того, щоб там завжди була захищена релігійна свобода. В особливий спосіб я хотів виявити солідарність із Бангладеш у її стараннях допомагати біженцям рохінджа, що масово прибули на її територію, де густота населення і так є однією й найвищих у світі».

Папа Франциск згадав також, як під час Служби Божої в історичному парку Дакки, столиці Бангладеш, він висвятив 16 священиків. Цей момент він назвав одним із найрадісніших та найважливіших усієї Апостольської подорожі. Дякувати Богові, як у М’янмі, так і в Бангладеш не бракує, покликань до священства, що є знаком живої християнської спільноти. Єпископ Рима зазначив, серед іншого: «У Дацці ми пережили промовистий момент міжрелігійного та екуменічного діалогу, який дав мені змогу підкреслити відкритість серця як основу культури зустрічі, гармонії та миру».

Вселенський Архиєрей також поділився своїми враженнями від можливості зупинитись у «Домі Матері Терези», де проживала свята, коли перебувала в цьому місті й де сьогодні приймають численних сиріт та інвалідів. Він підкреслив, яке гарне свідчення дають місцеві сестри, що трудяться у цьому домі, молячись та з усмішкою служачи потребуючим людям.

А заключним моментом відвідин Бангладеш стала зустріч із бенгальською молоддю, що відбулася в атмосфері свідчення, співу й танців. За словами Папи Франциска, це було свято, яке виявляє радість Євангелія, прийнятого у цій культурі. Під час зустрічі були присутні також юнаки та дівчата інших релігій, що, за його словами, є знаком надії Бангладеш, Азії та усього світу.