Жив собі чоловік. Він змалку боявся власної тіні. Ввечері нікуди не виходив, щоб часом при світлі місяця чи ліхтарів її не побачити.
Але і вдень при сонячному світлі також намагався нікуди не виходити. Йому завжди було комфортно гуляти в похмуру погоду, а працювати при слабкому світлі, щоб не боятися.
Страх був сильніший за нього. Власна тінь робила його життя нестерпним. Якось на вулиці той чоловік познайомився з жінкою, вони почали зустрічатися. Жінка помітила, що він відрізняється від інших чоловіків і поводиться дивно. Тому відкрито запитала, що з ним не так. Чоловік, ніяковіючи, розповів їй про свій страх.
Жодного докору в свій бік він не почув, жодних насмішок. І тоді він освічився їй у коханні. Жінка сказала у відповідь: якщо ти любиш мене — полюби і мою тінь.
Тримаючись за руки, вони вийшли разом уночі на вулицю, залиту місячним світлом. Він подивився на дві тіні, які трималися за руки, і засміявся. Власна тінь йому навіть почала подобатися.
фінансово.
Щиро дякуємо!
