У четвер, 1 лютого 2018 р., Папа Франциск прийняв єпископат Білорусі, що перебуває у Ватикані з візитом «ad Limina».
Після зустрічі зі Святішим Отцем, архиєпископ Тадеуш Кондрусєвіч, Митрополит Мінсько-Могилевський, розповів про її перебіг в інтерв’ю для «Vatican News».
У центрі спілкування ієрархів з Главою Католицької Церкви була релігійна та суспільно-політична ситуації в Білорусі. Архиєпископ Кондрусєвіч підкреслив, що Святіший Отець, зокрема, запитував про стан стосунків з різними конфесіями, насамперед із Православною Церквою. За словами Мінсько-Могилевського митрополита, ці стосунки є «братерськими».
Голова білоруського єпископату додав, що вони запросили Папу Франциска відвідати Білорусь. Святіший Отець відповів, що цього року це неможливо, однак є велика надія на цей візит. «Він дав нам цю надію, — пояснив ієрарх, — і ми повернемося з цим посланням до нашого народу». Католицькі єпископи подарували Папі видання Нового Завіту білоруською мовою.
Архиєпископ Кондрусєвіч розповів, що сьогодні в Білорусі служать приблизно 500 католицьких священиків, і майже п’ята частина їх — іноземці. Стосунки між Церквою та державою він назвав добрими. Однак існують деякі труднощі, зокрема — отримання дозволів на проживання для закордонних священиків та дозволів на спорудження храмів. Крім того, як зауважив Мінсько-Могилевський митрополит, відчувається відсутність конкордату між Білоруссю та Святим Престолом, що також було темою розмови з Папою Франциском.
«Я не вперше беру участь у візитах “до Апостольських порогів” і не вперше зустрічаюся з Понтифіком у рамках таких візитів, — зокрема, зазначив митрополит Тадеуш. — Однак уперше формат цієї зустрічі був інакшим, не таким як раніше. Ми привіталися з Папою, а потім сіли довкола нього і він попросив нас представити ситуацію Церкви в Білорусі. Я це зробив, після чого відбувся діалог: Папа запитував нас, потім ми запитували його». Святіший Отець, за словами митрополита Мінсько-Могилевського, схвально сприйняв представлену йому інформацію, зате був здивований деякими особливостями білоруського законодавства — наприклад, необхідністю мати дозвіл від влади на служіння Святих Мес (для священиків-іноземців).
«Папа був здивований, довідавшись, що 45 єпископів, із яких 9 — кардинали, які брали участь у пленарному засіданні Ради єпископських конференцій Європи, так само мусили отримати дозволи на служіння Святої Меси. Це імідж країни! Йому це було вельми складно зрозуміти», — зазначив ієрарх.
Папу цікавили також структури Церкви, зокрема думка білоруського єпископату, що Могилів, як історично важливе місце, цілком заслуговує на власну дієцезію. «Папа про це висловився вельми рішуче», — зазначив митрополит Мінсько-Могилевський. Також і Гродненська дієцезія — великувата. Окрім усього, поява місцевих єпископів у Гомелі та Могилеві буде важливим кроком у розбудові Церкви.
Те, як єпископи представили Папі Білорусь, його сильно зацікавило. Тому він сказав, що охоче би відвідав цю країну, де завдяки міцній народній побожності віра була переказана новим поколінням, де довгі черги на сповідь, особливо в Адвент і Великий Піст, де молодіжні дієцезіальні зустрічі та інше. На запитання Папи архиєпископ-митрополит Мінсько-Могилевський сказав, що білоруська молодь візьме участь у передсинодальному з’їзді молоді.
Перед початком аудієнції у Папи білоруські єпископи відслужили Святу Месу за свою Церкву в гротах Ватиканської базиліки, біля могили Апостола Петра.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Ватыканскае радыё
Фото: Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
