«Коли в Католицькій Церкві, суть якої означає сопричастя, братерство, єдність, члени починають ділитися з огляду на етнічні й племінні питання, ми повинні серйозно запитати себе: чи ми насправді зрозуміли значення нашого часу та нашої віри?»
На цьому наголошує африканський богослов Дональд Заґоре з Товариства Африкаських Місій, коментуючи в інтерв’ю для інформагентства «Fides» ситуацію, що склалася в нігерійській дієцезії Ахіари.
Згадані події розпочалися в цій церковній структурі наприкінці 2012 року, призвівши до нещодавньої відставки єпископа. Місцеві священики та вірні відмовилися його прийняти як свого ієрарха, вважаючи «чужим» на своїй землі. «На жаль, — зауважує о.Заґоре, — бачимо, що кров культурної, етнічної, племінної приналежності залишається сильнішою від священних вод Хрещення».
На думку місіонера, поняття Церкви як «Божої родини» часто здається позбавленим змісту. «Ми дедалі більше віддаляємося від Церкви як Божої родини до племінної Церкви. І слід рішуче наголосити, що таке настановлення не має нічого спільного з християнським», — сказав він. Проблема африканської Церкви — це племінний підхід (трибалізм, або ж трайбалізм, за англіцизованим прочитанням).
«Трайбалізм жодним чином не притаманний Церкві Ісуса Христа. Єдиною цінністю в ній є бажання служити Богові, піддаючись Його волі — волі, яка об’являється словами любові та співіснування. Як Христос, ми повинні категорично відмовитися від того, щоб дозволити полонити себе племінними чи етнічними зв’язками, але маємо бути відкритими на вселенське, на кожну людину, не зважаючи на її культурне, расове чи етнічне походження».
У цьому контексті богослов нагадує слова святого Павла, що «у Христі нема ні юдея, ні грека, ні раба, ні вільного, ні чоловіка, ні жінки, бо всі ви — одно в Христі». На його думку, саме в цьому напрямку слід невідкладно зосередити ефективну душпастирську працю.
За матеріалами: Радіо Ватиану
фінансово.
Щиро дякуємо!
