«Господь просить від нас трохи, але дає нам багато». На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу, 28 лютого 2018 р.
Святіший Отець продовжив роздуми над частинами Святої Меси. Сьогодні він говорив про наступну частину після Літургії Слова, якою є Євхаристійна Літургія, пише Радіо Ватикану.
Зустріч із прочанами відбувалася у два етапи. Оскільки цей ранок у Римі був морозний, то її перенесли з площі святого Петра до зали Павла VI. Ті, хто не помістився до зали, зібралися в базиліці святого Петра. Звідти за допомогою великих екранів вони слідкували за зустріччю, а Святіший Отець пізніше прийшов, щоб привітатися також із ними та уділити благословення.
Свою катехизу Папа розпочав, цитуючи конституцію Другого Ватиканського Собору про літургію. Він відзначив, що, звершуючи Євхаристію, Церква «робить постійно присутньою жертву нового союзу, запечатану Ісусом на вівтарі Хреста». Саме хрест був «першим християнським вівтарем». Священик, який під час Святої Меси представляє Христа, звершує те, що Господь заповідав під час Тайної Вечері.
«Слухняна Ісусовому наказові, Церква сформувала Євхаристійну Літургію згідно з моментами, які відповідають словам і жестам Ісуса в надвечір’я Його Страстей. Таким чином, під час приготування дарів приносяться на вівтар хліб і вино, тобто складові частини, які Ісус узяв у свої руки. Під час Євхаристійної молитви ми складаємо Богові подяку за діло відкуплення й принесені дари стають Тілом і Кров’ю Ісуса Христа. Далі йде ламання хліба та Причастя, через які ми переживаємо досвід апостолів, що отримали Євхаристійні дари з рук самого Христа», — сказав Святіший Отець, переходячи до пояснення кожного з цих жестів.
Фото: Vatican News
Першому жестові Ісуса, який «узяв хліб і келих із вином», відповідає приготування дарів. Як зауважив Папа, варто, аби під час Святої Меси саме вірні приносили хліб і вино священикові при вівтарі. Адже хоч сьогодні вже не приносяться, як у минулому, свої хліб і вино, призначені для літургії, то «обряд принесення дарів зберігає свою цінність і духовне значення»: через знак хліба й вина «вірний люд вкладає свою жертву в руки священика, який кладе їх на вівтар». Через «плоди землі та людської праці» жертвуються старання вірних ставати «жертвою, приємною всемогутньому Богові».
«Звісно, наша пожертва є мізерною, але Христос потребує отого “трохи”. Господь просить у нас мало, а дає багато. Він просить небагато. Просить у щоденному житті доброї волі, відкритого серця, бажання бути кращими, аби прийняти Його, який жертвує нам себе самого у Пресвятій Євхаристії. Він просить цих символічних пожертв, які стануть Його тілом і кров’ю», — сказав Святіший Отець, додаючи:
«Образом цього жертовного молитовного руху є кадило, яке, коли спалюється, вивільняє запашний дим, що підноситься вгору: обкаджування дарів, яке звершується у свята, хреста, вівтаря, священика та священицького люду видимо показує жертовні узи, які поєднують цю дійсність із Христовою жертвою».
Все це також виражається в Молитві над дарами, у якій священик «просить у Бога прийняти ці дари, які Церква Йому приносить, призиваючи плоди чудесного обміну між нашою нуждою та Його багатством».
«Нехай же духовність жертвування собою, якої нас навчає ця частина Святої Меси, зможе просвітити наші дні, стосунки з іншими, все, що ми робимо, страждання, з якими стикаємося, — допомагаючи будувати земне місто у світлі Євангелія», — побажав Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
