Те, що дорослі себе обмежують у солодкому, а тим більше у час посту, — звична для всіх практика. І безумовно корисна.
Але як щодо дітей? Не так легко позбавити їх смачненького. Навіть якщо ми знаємо, що надмір цукру шкідливий для організму. Якщо дитя поглинає шоколадки одну за одною, що ви робите? Умовляєте і переконуєте? А що як ці засоби не діють? Пише сайт Наша мама.
Сміливо забирайте солодощі й не дозволяйте дитячим істерикам збити вас з пантелику. Негайної реакції та рішучих дій з вашого боку вимагають також ігри на проїжджій частині, лазання по підвіконниках, небажання приймати ліки, вчасно лягати спати і чистити зуби, багатогодинне сидіння за планшетом і перед телевізором.
Безсумнівно, ваше віддане служіння єдиній меті — виростити здорову дитину — не здобуде її розуміння і навряд чи викличе захоплення. Проте варто заручитися підтримкою домочадців і твердо дотримуватися плану і правильного раціону харчування.
Набагато корисніше давати дитині те смачненьке, яке вона схвалює і яке замінить їй зайвий цукор: комусь — фрукти (на вибір дитини, але якщо банани — то не більше двох на день), комусь також овочі (є діти, які охоче «трублять» моркву чи навіть сирі буряки солодких сортів), сухофрукти (в обмеженій кількості і вимочені та ошпарені окропом). Якщо ви з малюком узгодите те, що вважати смачненьким, то надалі не буде відкритих конфліктів, які нерідко фіксують дитину саме на тому, чого їй не дають.
А для тих дітей, хто до церкви ходить і церковні практики розуміє, відмова від солодкого — якнайкраща постанова на піст. Не обов’язково забирати і забороняти — можна зробити це добровільним рішенням!