У Польщі презентували книжку-інтерв’ю «Діалог лікує рани». Це розмова польського редактора Католицької інформаційної агенції Кшиштофа Томасіка з Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом Шевчуком.
Пан Кшиштоф Томасік під час презентації книжки сьогодні звернув увагу на те, наскільки важливий діалог.
«Діалог допомагає людям познайомитися, це велика пошана, бо ставить людей у позицію слухання, в діалозі цінують іншого: діалогу потрібен широкий світогляд, щоб не замкнутися на кількох ідеях, а також еластичність, щоби можна було змінити свій погляд, з діалогу може з’явитися синтез поглядів, нова думка, через діалог ми прямуємо до єдності, до єдності у різноманітності. Під час діалогу люди зустрічаються, вони шанують одне одного, зберігаючи однак різні акценти», — сказав Кшиштоф Томасік.
«У цій книжці у щирій розмові ми порушили найважливіші справи, що стосуються Бога, Церкви і світу, — сказав редактор і додав, що це запрошення до діалогу, — Важливо не завдати собі нових ран. Закликаємо всіх людей доброї волі спричинитися до діалогу і лікування ран.»
Блаженніший Святослав Шевчук подякував за влучну назву книжки, яка трьома словами висловлює весь той зміст розмови, що він намагався донести у багатьох словах.
«Це перша книжка в моєму житті і дуже символічно, що ця книжка вийшла польською», — сказав під час презентації Блаженніший Святослав Шевчук.
Блаженніший запросив усіх до діалогу. «Дуже прикро, але сучасна людина не вміє вести діалог, вона вміє контактувати, вона по різному передає інформацію, пише SMS, пише у соцмережах, але не вміє діалогувати. Ця здатність до діалогу губиться дорогою в сучасній культурі. Людина була створена для діалогу, покликана для діалогу і отримала від Бога великий дар здатності до діалогу».
Святослав Шевчук наголосив, що діалог вимагає поваги, але не змушує погоджуватися зі співрозмовником.
Глава УГКЦ також додав, що більшість його слів у цій книжці на тему діалогу натхненні святим Папою Йоаном Павлом ІІ, бо «він був пастирем діалогу, знищував стіни, поділи, знищував упередження і таким чином був великим Апостолом Примирення, він був лікарем Європи, тому що запрошуючи до діалогу, лікував цей континент, поранений після ІІ Світової війни.»
Блаженніший Святослав зупинився на болючій темі польсько-українського примирення: «Якщо йдеться про польсько-український діалог — ми жертви, жертви цих двох атеїстичних систем: нацистської і комуністичної, жертви двох польсько-українських війн за минуле століття. Небезпека полягає в тому, що завжди ми концентруємося лише на власному болю, а діалог допомагає вийти з цього замкнутого способу існування з власним болем до іншого, і тому є моментом зцілення. Я переконаний, що діалог лікує рани. Ми повинні цінувати містерію діалогу. Дякую, що запрошення до діалогу у цій книжці вийшло з польського боку.
Можливо, цей діалог буде запрошенням до ширшого діалогу: між Церквами, між державами, між народами. Тільки в діалозі ми можемо зрозуміти наскільки не знаємо нічого одне про одного. Криза сучасної сім’ї полягає в тому, що інколи чоловік і жінка не мають часу на подружній діалог, живуть в одному домі, але не знають одне одного. Таке відбувається також і між народами.
Українці не знають поляків, не знають їхнього болю, їхньої історії, їхніх прагнень. Але так само поляки не знають українців, їхнього болю і прагнень. Інколи кажуть, що кожен народ має свою правду. Але обмін в діалозі, навіть власним болем, дуже істотний. Інколи діалог потрібен для того, аби пізнати себе самого. Історик Тімоті Снайдер, коли отримував премію в Римі Омеляна Ковча, сказав: кожен народ, щоби пізнати правду про себе, про свою історію, повинен пізнати свого сусіда».
Глава УГКЦ називає книжку провокацією до діалогу. «Ця провокація до діалогу в позитивному сенсі, яку ми розпочали в цій маленькій книжці, буде доброю нагодою до того, щоби взаємно познайомитися краще полякам та українцям, УГКЦ та РКЦ, зокрема в Польщі, краще познайомитися з нашими культурами. Тому що тільки таким чином ми можемо протистояти цим демонам, що нині воскресають у Європі, і розпалюють ненависть, війни, смерть і біль. Нехай діалог лікує рани!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
