Тиша

Так, ніби все зібралось і змовилось, щоб заглушити тишу. Так, ніби хтось хоче, щоб людина не почула волання, що виходить з глибин Безодні.

Велика Субота – це день, коли  надзвичайно виразно досвідчуємо свого роду дволикість. З одного боку традиція Церкви, яка говорить про тишу. Її вираженням є прадавня проповідь, яку читають в Літургії Годин. «Що сталося? Велика тиша огорнула землю; на ній велика тиша і порожнеча. Тиша велика, тому що Цар заснув. Земля налякана і безшумна, тому що Бог заснув у людськім тілі, і підняв тих, хто спав від віку. Бог помер у плоті та підняв Безодню. Він йде, щоб віднайти першість людини, як загублену овечку. «Велика субота має особливість прислухатись до тиші. А чи можна почути тишу?

Маємо також іншу сторону. Останні замовлення і покупки. Церковний шум біля столиків зі свяченею. Байдуже проходження процесії перед Пресвятими Дарами. Постійне бриніння  мобільних телефонів із завжди веселими побажаннями… Так, наче все зібралось і змовилось, щоб заглушити тишу. Так, ніби хтось хоче, щоб людина не почула волання, що виходить з глибин Безодні. «До тебе, Адаме, звертаюсь: Прокинься, той, що спиш! Не для того тебе створено, щоб ти залишився пов’язаним в Безодні. Воскресни, бо Я – життя мертвих. Вставай, ти, котрий є працею Моїх рук. Вставай, ти, котрий є Моїм образом, створеним на Мою подобу. Вставай, виходьмо звідси!»

Розважаючи таємницю Великої Суботи пропонуємо вам два образи. І один, і другий – реалістичні. Події з попереднього місяця і  з глибин століть. Маємо надію, що спровокують постановку важливого питання про сенс та спосіб досвідчення цієї таємниці.

Напевно всі слідкували за рятувальною подією в шахті Сан-Хосе в Копіапо, Чилі. Пам’ятаємо картину рятувальників, які спускались  спеціальним валом і те, повне емоцій, напруження очікуючих на вихід першого з ув’язнених. Радість, коли з під землі вийшла капсула та ентузіазм, коли тим же маршрутом  повернувся назад з глибини останній рятувальник. У Велику Суботу можемо бути подібними до тих, що чекають на рятувальника шахти. І як натовп, який чекає на рятівника і врятованих.

Інший випадок порятунку. Над берегом Червоного Моря. Колісниці фараона, що наближаються. Закрита морем дорога, щоб утекти. Розлючений натовп. Плач дітей. І туга за дахом над головою та горщиками повними їжі. За життям, хоч і нещасним, але завжди тихим. Може здатись і повернутись назад.

Яке, мабуть, чуйне вухо мав мати Мойсей, щоб посеред криків і терору почути голос Господа. Скільки в ньому повинно було бути рішучості та сили волі, щоб підняти їх пройти води все ще бурхливого моря.

Велика Субота. Чекання на рятівника, чи туга за Єгиптом? Якою підеш дорогою? Все залежить від того, чи прокинешся зі сну і почуєш тишу. Вийдеш, коли почуєш.

о.Володимир Левандовський, wiara.pl
Переклад: Олена Коротнюк, СREDO