У Львові 2 квітня 2018 р. презентували дві найдавніші писанки — періоду Київської Русі, приблизно ХІ-ХІІІ століття, що зберігаються у фондах археологічного музею Львівського університету імені Івана Франка.
Знайдені вони у повоєнні роки, наприкінці 1940-х, у Львівській області, на території давнього Плісненська — слов’янського городища ІХ-Х століть. Перед Великодніми святами за східним календарем археологи вкотре виставили їх на огляд, пише Радіо Свобода.
«Є ще одна писанка цього періоду, третя, але вона зберігається у Краківському музеї. У Галичині, окрім Плісненська, такі писанки відомі у Звенигороді, що на Львівщині. Це типова київська писанка. Вони, фактично, однотипні, не лише за орнаментом, але й за колористикою — буро-зелений колір. Це була важка технологічна робота: на отвір у писанці насаджувався стержень і ремісник від лінії нахилу вимальовував орнамент. Писанки покриті поливою, тобто спочатку робили з глини, потім покривали поливою», — розповів археолог Віталій Ляска.
Давні писанки брязкотять — всередині є глиняна кулька. Дехто з науковців каже, що це була ще й іграшка для дітей. Писанки, за оцінками фахівців, — унікальні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
