Скринька для благодійності, яку встановили в Крихівцях, у парафії свв. Кирила і Методія, принесла чималий результат.
«Мені важко дібрати слова вдячності, — каже п. Ольга. — Ми молоді, але чоловік уже захворів. Та ще й в одній кімнаті усі – дорослі та діти. Тепер, звичайно, відчуємо полегшення. Особливо тішаться дітлахи: найстаршому 16, найменшій дівчинці буде 4. Всього — п’ятеро хлопців і дівчинка. Тепер вони матимуть свою кімнату».
Як розповідає настоятель парафії о. Йосафат Бойко, ще з часів, коли розпочали будівництво храму в приміських Крихівцях, відразу встановили скриньку для благодійності. Всі зібрані кошти віддавали людям, які цього особливо потребували: на лікування чи у скруті.
— Одного разу мені розповіли про родину, в якій молоді батьки і шестеро дітей. Батько хворий після інсульту. Мешкають в одній кімнаті гуртожитку площею 12 квадратних метрів, — каже отець Йосафат. — Отже, ми вирішили цілою парафією допомогти цій родині. Пощастило у тому, що сусідню кімнату продавали. Тож усього за три місяці ми у церкві зібрали необхідну суму і викупили її. Нотаріус, яка оформляла документи, робила це безкоштовно. До слова, коли збиралися кошти, умовою було не оголошувати імен жодного благодійника — а Бог віддячить їм за добрий намір. Суми пожертв були різні. Ключ і документи ми вирішили вручити новим власникам житла уже в церкві, напередодні Великодня, при громаді, щоб усі добре розуміли, що потребують молитви подяки — за те, що Господь дає нам нагоду і можливість чинити добро.
Окрім придбання житла, громада церкви не залишає цю родину, надає їй супровід — духовний, матеріальний. «Я цікавлюся, як навчаються діти в школі, спілкуюся і з педагогами, — додає о. Йосафат. — Необхідно, щоб діти бралися до науки, відвідували церкву».
Ще один благодійний проект, який розпочинає втілюватися при парафії Кирила і Методія, — будівництво дитячого садочка навпроти храму. Розрахований він на 80 дітей. Тут для них спорудять великий комплекс з ігровими майданчиками, стадіоном і всім необхідним для вихованців.
— Благодійність — невід’ємна частина кожної спільноти. Якщо брати, до прикладу, перших християн, то вони особливо про це дбали. Про благодійність ідеться у документах Церкви аж до сьогодення. Я люблю дві цитати зі Святого Письма: «Нехай твоя права рука не знає, що робить ліва», і слова Христа: «Щоби інші, бачачи ваші добрі вчинки, прославляли Отця вашого, що на небі». Тож де межа, коли потрібно говорити про благодійність? Тут усе вирішує намір: Чи я роблю щось добре, щоб мене побачили і славили, — чи задля добра і прослави Бога? — каже отець Йосафат Бойко.
Володимир Лукашевський
прес-секретар Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
