Як відрізнити виконання волі Бога від фанатизму

Роздуми над Словом Божим на понеділок V Великоднього тижня

Ісус чи не вперше говорить своїм учням про Третю Особу Пресвятої Трійці, називаючи Його Утішителем. На початку уривка Ісус звертає увагу на те, що насправді важливе в нас для Бога: це наша любов. Проте любов не як відчуття, яке часто є просто певним емоційним станом, а та любов, яка проявляється у виконанні волі Отця.

Любити Бога означає вільно і свідомо підпорядкувати свою волю і прагнення волі Отця, довіритися Йому. Декому здається, що йдеться про фанатичне підпорядкування волі Отця і цього було б достатньо. Хоч як дивно, люди, які так розуміють виконання волі Бога, вирізняються помітною агресивністю стосовно своїх і чужих слабкостей або інакшої думки. Фанатичність насправді служить не істинному Богу, а спотвореному образу Бога, уявному божку — тобто у своїй сутності є ідолопоклонством.

Дух Святий, якого посилає нам Ісус Христос, є нашим внутрішнім учителем і зберігає нас від уявного образу Бога, відкриваючи нашому серцю Його справжній Лик. І не тільки відкриває Його нам, але вчить як саме ми можемо служити Богові в кожній окремій ситуації. Ісус називає Святого Духа Утішителем, грецькою παράκλητος. Це означає того, хто заспокоює. Отже, дія Святого Духа суперечить діям фанатика, сповненого агресії. Про правдивість віри й одночасно про сповненість людини Святим Духом свідчить аж ніяк не фанатична агресивність, а навпаки: наявність у її свідченні спокою та лагідності.