«Молодь, віра, виховання» — під таким гаслом 1 травня відбувся Дієцезіяльний день сім’ї у санктуарії Летичівської Богородиці.
«Проводячи такі заходи, ми прагнемо показати святість родини, сказав CREDO ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський, — Адже в родині виховуються діти і підлітки, саме через родину їм передаються дари Святого Духа: віра, надія і любов. Від того, що дасть родина хлопцеві чи дівчині, залежить те, якими вони стануть чоловіками і дружинами, якими будуть сім’ї, які вони створять. Родина, отже, це саме те місце, де формується наше майбутнє. Якщо наші родини будуть міцними — вона служитимуть прикладом, який ми, християни, католики можемо дати усім людям. Тим прикладом, тим свідченням, якого так потребує сучасний світ».
Початком заходу стала конференція, з якою виступила перед присутніми координатор мирян дієцезіального душпастрсва родин пані Тереза Андрущишина. «Відповідь на питання “Для чого ми виховуємо дітей?, Якими вони повинні стати?”, — сказала пані Тереза, — міститься у словах подружньої присяги, яка промовляється під час укладання шлюбу: прийняти дітей і виховати їх по-християнськи. А що значить виховати по-християнськи: навчити жити заповідями любові. Це і є та мета, та програма виховання, яку батьки повинні прийняти і здійснювати. Все інше — навчання, освіта, здоров’я, культурний розвиток тощо — повинно служити тому, щоби навчити дітей любити Бога понад усе, а ближнього — як себе самого. А навчити дітей жити по-християнськи неможливо, якщо по-християнськи не живуть самі батьки. А жити по-християнськи — це значить ні в якому випадку не йти на компроміс із гріхом».
Про те, що опираючись на Бога, не йти на компроміс із гріхом, прикриваючись розповсюдженими фразами «Всі так роблять» можливо і в нашому суспільстві, говорив, ділячись своїм досвідом родинного життя батько шістьох дітей Володимир Олійник з Кам’янця-Подільського. Раніше в його родині переконались, що можна, не даючи хабаря отримати водійські права, тепер — що можна, не даючи хабаря, вчитись на юридичному факультеті (його син вчиться на 2-ому курсі).
Молоді вінничанки Аліна Поплавська і Вікторія Журмальова поділились досвідом того, яке в їхньому житті мало посткрезіма — душпастирство для молоді, яка прийняла таїнство Миропомазання, що народилось на Неокатехуменальній Дорозі і вперше в Україні впроваджено у вінницькій парафії Матері Божої Ангельської.
«Важко, коли не йдеш з Богом, коли не довіряєш Йому своїх проблем. — сказав хмельничанин Іван Чорний. — Зараз, не дивлячись на кризи в родині, на проблеми із здоров’ям, викликані наслідками перебування в АТО, я можу сказати, що ніколи не відчував любові Бога так, як тепер». Його дружина Юлія навела приклад дії спільної молитви в житті родини. «Коли ми мешкали в гуртожитку, — сказала вона, — ми всі разом просили Бога дати нам гідне житло. Господь вислухав наші молитви: нині маємо житло площею 120 квадратних метрів».
Для дітей, котрі приїхали до Летичева зі своїми батьками, під час конференції і свідчень учасників були організовані різні забави. Серед тих, хто опікувався дітьми були і семінаристи дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у Вінниці Олександр Дмитришен, Хобсон Ґавіолі де Маттос (Бразилія), Франсиско Ґерардо Моран Ґодінез (США) та Дієго Хав’єр Мартінес (Мексика). А під час обідньої перерви вони влаштували імпровізований концерт українських та латиноамериканських пісень.
Працюючи в малих групах, учасники зустрічі родин мали можливість відповісти на питання: Коли я був підлітком, що або хто допомагав мені бути вірним Богу, боротися зі спокусами? Що я роблю для того, щоб допомогти своїм дітям жити у вірі? Чи бачиш якісь занедбання у вихованні своїх дітей, і над чим після сьогоднішньої зустрічі хочеш з Божою допомогою працювати? «Ділитись власним досвідом, — сказала перед початком роботи в групах Тереза Андрущишина, — для християн дуже важливо. Адже якби сьогодні ті, чиї свідчення ви чули, не захотіли нічого говорити, сказали би, що це їхня приватна справа, багато з тут присутніх не отримали б того, що отримали».
Цьогорічний День сім’ї співпав у часі з початком паломництва, в яке вирушили брати з Неокатехуменальних спільнот для участі в святкуванні 50-річчя Неокатехуменальної Дороги в Римі, яке відбудеться в італійській столиці 5 травня. Брати, котрі на двох автобусах вирушили з Вінниці, зробили зупинку в Летичеві, щоби перед образом Покровительки Поділля отримати від єпископа-ординарія благословення на подорож.
Кульмінацією і завершенням Дієцезіального дня сім’ї стала Літургія Євхаристії, яку очолив єпископ Леон Дубравський. Проголошуючи проповідь голова Комісії у справах сім’ї при Конференції єпископів України єпископ Радослав Змітрович Радослав Змітрович поставив питання: «Чи хотіли б ви виховати своїх дітей так, щоб навіть “побиті камінням”, навіть коли здається, що в них вже немає життя, вони підводились і далі йшли виконувати свою місію?»
«Якщо хочете, — продовжив владика, — потрібно дві речі. Перше — це місія. Усвідомлювати, що є покликання, яке Господь приготував для ваших дітей. Друге — пам’ятати слова Ісуса про те, що до Царства Божого треба ввійти через великі утиски. Добре виховати дитину — це навчити її страждати. Звичайно, не створювати їй страждань, але вчити страждати. Адже можна страждати з Богом і бути щасливим, а можна тільки те і робити, що тікати від страждань, але їх все одно не уникнути».
Його Преосвященство навів приклад тих, хто все життя присвячують тому, щоби втекти від страждань — накопичують гроші, налагоджують потрібні зв’язки в суспільстві, будують навкруги своїх будинків неприступні мури, пускають собак, встановлюють камери відеоспостереження — і все одно страждають … від страху перед стражданнями.
«А щоби навчити дітей страждати, — сказав владика Радослав, — їм потрібно дати щось «не від цього світу»: той мир, який дає Ісус Христос і якого світ не дає і дати не може. А мир Ісуса: це Його відносини з Небесним Отцем, Його любов до Отця, Його довіра Отцеві».
Звертаючись до учасників зустрічі, єпископ Леон Дубравський наполегливо закликав до відродження традиції спільної молитви в родині. «Про це, — сказав він, — вам постійно нагадуватимуть ваші душпастирі. Пам’ятайте, що спільна молитва це більша сила ніж ядерна чи будь-яка інша зброя, ніж будь-яке військо чи будь-яка влада».
Підводячи підсумок Дієцезіального дня сім’ї-2018, єпископ Радослав Змітрович сказав CREDO: «Все, що відбулось, має велике значення перш за все, для тих, хто сюди приїхав. Адже в сучасному середовищі віруючі родини можуть почуватися самотніми у вірі. Тут, зустрічаючись, спілкуючись між собою, вони мають можливість підтримувати одні одних і отримувати одні від одних підтримку в житті, до якого Бог їх кличе. Не менше значення це має і для тих, хто їх оточує в повсякденному житті — адже цей дух, який вони тут отримають, вони привезуть туд:и де вони живуть, в те середовище, в якому перебувають. Тут збирається Церква на чолі з пастирем дієцезії — миряни, священики, сестри-монахині. І це має велике значення для всієї дієцезії і для всієї України».
Ігор Богомолов
фінансово.
Щиро дякуємо!
