За оцінками істориків реабілітовано значну кількість осіб, репресованих комуністичним тоталітарним режимом. Однак це далеко не всі постраждалі від репресій. Про те, які зміни в реабілітації буде запроваджено, з кого відтепер буде знято тавро «ворогів народу», «вбивць», «шпигунів», «диверсантів», читайте в матеріалі Українського інституту національної пам’яті.
2 травня Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Тисячі борців за свободу, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер матимуть шанс на відновлення історичної справедливості, захист честі й гідності, відновлення прав і свобод.
Відновлення історичної справедливості
“Досі в Україні діяв ще радянський закон про реабілітацію, значна частина жертв комуністичного режиму формально вважалася злочинцями. Тепер ми нарешті відновлюємо історичну справедливість. За новим законом, реабілітації підлягають усі репресовані позасудовими органами, всі депортовані, а також люди, засуджені за те, що зі зброєю в руках боролися за незалежність України. Реабілітація поширюється на всіх, хто постраждав від дій комуністичного режиму в 1917-1991 роках», – пояснює співавторка закону, народний депутат Ганна Гопко.
За її словами, закон допоможе захистити тих, хто боровся за незалежність України в роки комуністичної окупації, але, через законодавчу колізію, досі лишаються злочинцями в правовому полі.
«Це ще один виразний сигнал українським громадянам і світовій спільноті: наша держава рішуче засуджує комуністичну окупацію і шанує добре ім’я та гідність кожної людини, яка постраждала від репресій тоталітарного режиму”, – наголошує Ганна Гопко.
Реабілітація осіб, які незаконно постраждали від дій комуністичної тоталітарної системи вперше розпочалася ще в Радянському Союзі, відразу по смерті Сталіна.
17 квітня 1991 року, тоді ще в Радянській Україні, було прийнято Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», але цей закон не врахував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.
На шляху вступу до Європейського Союзу Україна взяла на себе обов’язок впроваджувати та захищати європейські цінності, однак визнання невинності жертв, репресованих комуністичним режимом, дотепер відтерміновувалося. Демократичні країни Центрально-Східної Європи визнали невинуватість цих людей ще на початку 1990-х років.
У 1996 році необхідність реабілітації осіб, що були незаконно знищені або засуджені комуністичною тоталітарною системою, була зафіксована в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем» № 1096. Резолюція базувалася на доповіді про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем.
“Ухвалення цього закону відновлює справедливість – адже він знімає тавро «ворогів народу», «вбивць», «шпигунів», «диверсантів» з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність. Закон про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму є логічним продовженням декомунізації та переосмисленням нашого минулого. Це важливі висновки, які ми усі маємо зробити для того, щоб будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями”, – коментує Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.