У суботу, 5 травня 2018 року, в храмі Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Клевані (Луцька дієцезія) правилася небуденна Меса. Храм був переповнений людьми, а перед вівтарем стояло одразу 15 трун.
Історія Клевані — невеликого містечка на шляху між Рівним та Луцьком — нараховує, як вважають дослідники, щонайменше 900 років. У письмових джерелах цей населений пункт уперше згадується 1458 року як власність князів Чарторийських. Понад п’ять століть історії селища нерозривно пов’язані з цим прізвищем. Усі пам’ятки, якими зараз може похвалитися Клевань, — а це замок, католицький храм і православна церква — були збудовані представниками саме цього роду.
Храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії був споруджений у 1610–1630 рр. коштом князя Єжи Чарторийського. Понад 300 років він служив місцевим католикам, яких мешкало чимало у Клевані та навколишніх селах. Але 1947 року, коли в рамках «обміну населенням» між Польщею та СРСР поляки були змушені до виїзду з України, храм закрили. Деякий час тут був місцевий технікум, потім склади. А далі приміщення взагалі не використовували. Після того, як зруйнувався дах, — почали підмокати стіни, обвалювалося тинькування, згнила підлога. Восени 1991 р. занедбану споруду — а точніше, руїну — повернули законному власнику: Церкві.
Католицька громада провела мінімальні роботи, які могла собі дозволити, а реальний ремонт храму розпочався порівняно нещодавно, коли настоятелем призначили отця Юрія Погнерибку. Під час ремонтних робіт у чотирьох криптах, розташованих під храмом, провели дослідження фахівці з Охоронної археологічної служби України. Виявилося, що труни у криптах були розтрощені, людські кістки валялися порозкидані на підлозі — мабуть, шукачі скарбів сподівалися тут знайти якісь коштовності. Археологи встановили — зокрема, за рештками одягу, — що останки належать представникам роду князів Чарторийських. Отець Юрій вирішив провести перепоховання, адже гідне поховання людських останків — це християнський обов’язок.
Дата перепоховання була узгоджена з родичами, і 5 травня у Клевань прибули 25 нащадків роду Чарторийських, представники чотирьох поколінь, на чолі з княгинею Барбарою Чарторийською. Крім них, у храмі зібралися місцеві парафіяни, гості, представники органів влади. Месу звершив єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцький. Йому співслужили священики Луцької дієцезії. Під час богослужіння княгиня Барбара читала читання, а княгиня Ружа співала псалом. До речі, княгиня Барбара Чарторийська — доктор біохімічних наук (це до того, що представники еліт у світі, попри знатність і багатство, провадять цілком звичайне життя).
У проповіді єпископ Віталій нагадав життєвий шлях князя Єжи (Юрія) Чарторийського і відзначив великий внесок княжого роду у розвиток Волині та Церкви, свідченням чого є храм, у якому відбувалося богослужіння. Після Меси владика освятив 15 трун, у які було складено останки Чарторийських. На двох домовинах стояли євхаристійні чаші, єпитрахилі та Євангелія: так за католицькою традицією ховають священиків. Потім труни були поміщені у склеп під вівтарем. Певний час він іще буде доступний для відвідувачів.
Наприкінці літургії княгиня Барбара, голова сімейного Союзу Чарторийських, подякувала усім, завершивши свою промову словами: «Це богослужіння, в якому ми брали сьогодні участь, дуже важливе для спочилих у криптах цього храму. Ми також маємо розуміти, що неважливо, як давно вони померли. Їхні душі живі, і ми маємо молитися за них, щоб вони отримали спасіння».
Анатолій Оліх, Monitor Wołyński
Фото: сайт Луцької дієцезії
фінансово.
Щиро дякуємо!
