Роздуми над Першим читанням на п’ятницю VII Звичайного тижня, рік ІІ
Не нарікайте один на одного, брати, щоб вам не бути засудженими. Ось Суддя стоїть перед дверима. Брати, майте за приклад страждання і довготерпіння пророків, які промовляли Господнім Ім’ям. Тому що блаженними називаємо тих, які витерпіли. Ви чули про терпіння Йова і знаєте Господній кінець, бо Господь дуже милосердний та щедрий.
Та насамперед, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якоюсь іншою клятвою. Нехай же буде у вас «так» – це «так», а «ні» – це «ні», щоб ви не підпали під осуд.
Як 5,9-12
Сьогодні дуже цікаво переплітаються перше читання та Євангеліє. Христос говорить про нерозривність подружжя. Це не зустрічає ентузіазму з боку апостолів. Бо Ісус не робить жодних винятків: життєві негаразди й труднощі не є достатніми причинами для розлучення. Терпеливість, пробачення, зношення незгод (і багато іншого) — щоденні чесноти подружжя.
І перше читання говорить про те саме, але в ширшому контексті, бо апостол звертається до всіх членів християнської спільноти: і до багатих, і до бідних. По-перше, «не нарікайте». Перший крок — стримувати слова, бути відповідальним за те, що говоримо.
По-друге, вміти терпіти. Деякі неприємні речі не минуть. Приклад пророків (і святих) показує, що ніхто не дійшов до святості без випробувань і без довготерпіння.
Може, це мій шанс стати святим?
фінансово.
Щиро дякуємо!
