26 червня 2018 р. у Ватикані в рамках візиту президента Французької Республіки, Емманюеля Макрона відбулася його зустріч із Папою Франциском. Макрон прийняв титул почесного протоканоніка Латеранської базиліки, чого французькі ліві президенти не робили.
Святіший Отець 26 червня прийняв Емманюеля Макрона на аудієнції. Пізніше президент Франції зустрівся з державним секретарем Святого Престолу кардиналом П’єтро Пароліном, якого супроводжував секретар із відносини зі Святим Престолом, архієпископ Поль Річард Ґаллахер.
«Під час сердечних переговорів були підкреслені хороші двосторонні відносини між Святим Престолом і Францією, а також внесок релігії у просування загального блага країни, враховуючи особливу прихильність Церкви», — читаємо в комюніке.
Порушено глобальні питання, які становлять спільний інтерес, такі як охорона навколишнього середовища, міграція та багатосторонні зобов’язання щодо запобігання та врегулювання конфліктів, зокрема, в галузі роззброєння. В розмові Папа Франциск і президент Макрон також обмінялися оцінками щодо деяких конфліктних ситуацій, зокрема на Близькому Сході й в Африці. Також однією з тем розмови було питання про перспективи європейського проекту.
Президент Франції Емманюель Макрон став почесним протоканоніком (першим серед каноніків) базиліки св. Йоана на Латерані — собору єпископа Рима. Цей титул належить кожному главі Французької держави за його посадою, при цьому попередні, ліві, французькі президенти його не приймали. Таким чином, як кажуть коментатори, президент Франції хоче здобути католицький електорат.
Макрон прийняв свій титул під час короткої церемонії в другій половині дня, 26 червня. Перед входом в храм президента Макрона і його дружину, Бріджит, зустрів вікарій Римської дієцезії, кардинал-номінант Анджело де Донатіс, протоієреєй Латеранської базиліки, і єдиний французький канонік місцевої капітули прелат Луї Дюваль-Арну.
Архієпископ де Донатіс нагадав, що інгрес Макрона до собору єпископа Рима — це продовження старої традиції, яка демонструє зв’язок між Францією і Святим Престолом, і запевнив президента, що тепер він став частиною спільноти базиліки.
Після короткої Літургії Слова, під час молитви вірних, серед іншого, молилися за Францію, її громадян і керівників. Після співу молитви «Отче наш» на латині Макрон у своєму слові сказав, що прийняв пропозицію стати почесним каноніком Латеранської базиліки, оскільки ця традиція демонструє дружбу і порозуміння зі Святим Престолом. Він нагадав про історію надання цього звання королям Франції, а також традиції Меси в цьому храмі в намірі Франції, про що — як зазначив — дбає посольство цієї країни при Апостольській Столиці. Президент підкреслив, що присутність глави французької держави в базиліці продиктована прагненням поглибити відносини зі Святим Престолом, які є не тільки результатом історії, а й можуть також сьогодні служити справі миру і загального блага. На закінчення Макрон привітав архієпископа де Донатіса з номінацією кардинала.
Після благословення, уділеного кардиналом-номінантом, та співу «Salve Regina», Макрон разом з каноніками пішов у каплицю капітули, де сів у сталії, що було винагороджено оплесками. Після обміну подарунками він підписав документ, який підтверджує прийняття титулу почесного каноніка, що також підтвердили своїми підписами архієпископ де Донатіс і каноніки базиліки.
Вперше почесним каноніком Латеранської капітули став у 1604 році король Генріх IV. Навернений з протестантизму в католицизм, він користувався допомогою каноніків базиліки. В нагороду за це він наділив капітулу доходами бенедиктинського абатства Клерак на півдні Франції. Натомість капітула надала першому французькому монарху з династії Бурбонів звання почесного каноніка. Вона також взяла на себе зобов’язання відправляти щороку 13 грудня — тобто в день його народження — Месу в намірі Франції. Традиція тривала до сьогодні, в часи, коли державу очолювали імператори і президенти.
Однак з часом почесне звання каноніка практично впало у забуття. Лише в 1957 р. президент Рене Коті відновив звичай урочистого прийняття канонії в римській базиліці. Так само цей акт виконали його наступники, починаючи з генерала Шарля де Голля, за винятком президентів Жоржа Помпіду, Франсуа Міттерана і Франсуа Олланда. Останнім президентом французької держави, який прийняв цей титул 20 грудня 2007 року, був Ніколя Саркозі.
Емманюель Макрон, у віці 12 років, прийняв хрещення в Католицькій Церкві. Отримав освіту в єзуїтській школі. Проте тепер цей колишній помічник протестантського філософа Поля Рікюра називає себе агностиком, відкритим до трансцендентності.
Президент Франції в межах свого візиту також вранці зустрівся в посольстві Франції з представниками спільноти св. Ізидія, яка відіграє важливу роль у подоланні міжнародних конфліктів і в організації гуманітарних коридорів для біженців. Тим не менш, його розмова з Папою щодо питання біженців напевно була нелегкою.
«У питанні біженців між Макроном і Папою ймовірно немає повної згоди, — сказав Ватиканському радіо керівник головного католицького тижневика Франції, Антуан-Марі Ізуа. — Воно становить предмет поважної дискусії, також у контексті всієї Європи і проблем з мігрантами на кордоні з Італією. Відомо, що в останні тижні дійшло до серйозної напруги між Італією та Францією в справі прийняття біженців. Є надія, що Папа зможе трохи заспокоїти емоції. Нинішній візит у Ватикані — дуже важливий для самого Макрона, який хоче таким чином здобути католицький електорат. Макрон добре знає, що католики не голосували за нього на президентських виборах. Звідси також його присутність у базиліці св. Йоана на Латерані. Однак, наприклад, на противагу до президента Саркозі, він вирішив не проголошувати промову з цієї нагоди, аби не починати дискусії щодо секулярності держави. Зрештою він висловився на цю тему під час зустрічі з єпископами. Сам він, пам’ятаємо, представляє себе як агностика, не католика, хоча, як відомо, в молодості сам попросив про хрещення у віці 12 років, що напевно не було незначним епізодом. У будь-якому разі в Латерані Макрон обмежився коротким привітанням, без програмної промови, аби не загострювати ситуації».