Скільки ви знаєте скапуляріїв у Церкві?
Скапулярій — це не «Покров». За східною традицією, «Покров Діви Марії» — це радше Її хустка. Скапулярій інколи називають «покровом», але смисловий зв’язок тут тільки символічний, через розуміння Її опіки над людиною, а не через походження цього знаку. Також його інколи називають «плащем», що вже трохи ближче до істини, але все одно неточне. Скапулярій — це такий специфічний фартух, який почасти може виконувати функцію верхнього одягу, бо в чернецтві він виглядає як два шматки матерії, довгі, на довжину одягу, які надягаються через отвір для голови. Скапулярій треба підперізувати. Тоді маєш захищене вбрання і можеш працювати (монахи століттями працювали на полях, у виноградниках, корівниках, свинарниках… а не виключно молилися), а також маєш прикриту спину, натомість руки вільні у рухах.
Монаші скапулярії набрали суто символічного вигляду, стаючи знаками Божої опіки. Тепер хто приймає скапулярій (незалежно, який), той носить хіба що матерчаті іконки, а то й медальйон із зображенням свого скапулярію.
Сьогодні — хороша нагода згадати Матір Божу з гори Кармель, Вона ж — Матір Божа Святого Скапулярію, Матір Божа Бердичівська.
Але скапулярій у практиці Церкви — далеко не один!
Кармелітський — найвідоміший. Про нього говорив, зокрема, папа Павло VI в енцикліці «Marialis cultus», вказуючи на молебень до Матері Божої з гори Кармель як на одну з широко відомих побожних практик, що викликають загальну зацікавленість.
Скапулярій у своєму первинному значенні виражав насамперед приналежність до певної чернечої родини, до особливостей духовної традиції, оскільки був пов’язаний із монашим габітом. В історії Церкви скапулярієва побожність знана у багатьох видах:
1. Скапулярій тринітаріїв, біло-блакитний із червоним хрестом, як габіт Ордену Пресвятої Трійці. Пов’язаний з об’явленнями святих Йоана з Маті та Фелікса з Валуа.
2. Скапулярій мерседаріїв, білого кольору, знаний від 1246 року.
3. Скапулярій Матері Божої Скорботної, чорного кольору, поширювався з 1266 року Орденом Слуг Марії.
4. Скапулярій кармелітський, коричневого кольору, пов’язаний з об’явленням св. Саймону Стоку (Скотту) 1251 року.
5. Скапулярій Страстей Господніх (пасійний), червоного кольору, пов’язаний з об’явленнями с. Аполлонії Андріво з Ордену Дочок Любові св. Вікентія де Поля (шариток). Після затвердження церковною владою поширювався місіонерами з 1874 року.
6. Скапулярій пасійний, чорного кольору, відомий із 1861 року, пов’язаний зі Згромадженням Пасіоністів.
7. Скапулярій Непорочної, блакитного кольору, пов’язаний з об’явленнями Урсулі Бенінказа, схвалений Церквою в 1671 році, його поширювали театинці — Конгрегація регулярних кліриків Божественного Провидіння.
8. Скапулярій Пресвятої Крові, знаний із 1808 року, поширюваний Місіонерами Пресвятої Крові.
9. Скапулярій Пресвятого Серця Ісуса, відомий з 1876 року, переважно у Франції, пов’язаний з об’явленнями Пресвятої Діви у Пельєвуазені. Затверджений Церквою в 1900 році, ввірений для поширювання Облатам Непорочної Марії, Місіонерам Пресвятого Серця Ісуса.
10. Малий скапулярій Пресвятого Серця Ісуса, пов’язаний з об’явленнями св. Маргариті Алакок.
11. Скапулярій Конаючого Серця Ісуса і Співстражденного Серця Марії, поширюваний від 1900 року Дочками Серця Ісусового.
12. Скапулярій Матері Божої Цілительки Хворих, знаний від 1866 року, поширюють каміліани.
13. Скапулярій Матері Божої Доброї Ради, ввірений августіанцям.
14. Скапулярій Непорочного Серця Марії, схвалений 1877 року, поширюють кларетини.
Окрім скапуляріїв, пов’язаних з ушануванням Христа і Марії, використовуються скапулярії на честь святих.
15. Скапулярій св. Йосифа, біло-жовтий, допущений для молитовного користування вірними у 1893 році, поширюють капуцини.
16. Скапулярій св. Бенедикта, чорного кольору, визнаний у Церкві в 1865 році.
17. Скапулярій св. Домініка, поширюваний домініканцями, з 1903 року обдарований привілеями.
Переклад CREDO за матеріалами: Karmel