Професор Емануела Марінеллі, синдонолог зі світовим іменем, стверджує: результати нещодавно оприлюдненого дослідження, яке стверджує нібито фальшивість частини плям на Туринській плащаниці, не мають наукової достовірності.
Світ облетіла новина: половина кривавих плям на Туринській плащаниці не відповідають положенню розіп’ятої людини ані покладеної до гробу, пише Vatican News. Науковий «Journal of Forensic Sciences» опублікував статтю дослідників Маттео Борріні, співробітника Ліверпульського університету, й Луїджі Ґарласкеллі, представника італійського Комітету з контролю за ствердженнями псевдонаук, які провели експеримент за допомогою манекена та штучної крові, імітуючи крововиливи, характерні для розіп’ятої людини.
Дослідження не має нічого спільного з науковою ретельністю
Федеріко Пяна сконтактувався з всесвітньовідомою дослідницею Плащаниці професором Емануелою Марінеллі, яка вже понад 40 років досліджує священне полотно. В її словах не було жодної схвильованості, лише обурення:
«Чи Ви читали короткий огляд дослідження? Там нема нічого наукового. Чи ж Вам здається науковим критерієм взяти манекен, один з тих, які використовуються для одягу на вітринах магазинів, та губку, насичену штучною кров’ю і прикріплену до шматка дерева, натискаючи на правий бік ляльки, щоби побачити, куди стікає кров? Це зовсім не має ваги досліджень, які були проведені вже понад 40 років тому на тілах людей, померлих від гемоперикарду, встановлених вертикально і проколених скальпелем між п’ятим і шостим ребром, як римський солдат проколов списом? І результати були іншими, ніж ті, які отримали Борріні та Ґарласкеллі», — зазначила дослідниця.
Псевдонаукові дослідження, фінансовані ідеологічними групами
У цьому контексті Емануела Марінеллі поділилася думками про те, чому така серйозна інституція, як Liverpool University, схвалила та дала згоду на публікацію дослідження, позначеного фундаментальними методологічними сумнівами, що підважують достовірність. За її словами, задля спроб посилити тезу про те, що плащаниця є підробкою, певні ідеологічні групи не шкодуючи коштів, фінансують упереджені дослідження.
«Вистачить заплатити, й дослідження проведуть. І знайдеться також той, хто їх опублікує, — сказала вона. — Незаперечним є те, що за деякими з них стоять групи, які хочуть переконати всіх у тому, що плащаниця є історичною підробкою».
Важливою є віра
Можемо побачити, що «справжня Плащаниця завдає труднощів тому, хто хотів би заперечити Христа і Його воскресіння». Однак, як казав кардинал Джакомо Біффі, для католика довідатися про те, що плащаниця може бути підробкою, нічого не змінює. Але все міняється у випадку атеїста, коли буде доведено протилежне. Чи ж не цього бояться ті, які за будь-яку ціну намагаються довести її фальшивість?