Погляд

7 причин, щоби стати й бути католиком

31 Липня 2018, 17:34 5247

2010 року я шокував свою жінку. Став католиком. І ось сім причин, аби стати або залишитися вірним Вселенської Церкви.

Від тієї миті, коли ми почали зустрічатися у 1996 році, й весь час після нашого шлюбу сваркий лютеранин, що в мені сидів, дивився люто, переїдав печінки собі й переконував дружину, чому ми НЕ повинні бути католиками.

Я пояснював їй, хоча моя жінка народилась і була вихована у католицькій вірі, що ми повинні стати лютеранами, англіканцями або «позаконфесійними віруючими».

Ми повинні бути християнами, переконував я, а не католиками. З гордістю викладав перед нею цілий список сумнівів: возвеличування Марії і святих, жорстка церковна ієрархія, Причастя виключно для католиків, «концерт» із відпусканням гріхів через священика, церемоніал Меси і так далі. Я був певний, що маю слушність.

Але, парафразуючи сказане Льюїсом, «молодий чоловік, який хоче залишитися добрим (лютеранином), повинен дуже сильно зважати на те, що читає. Повсюди є пастки… Бог, якщо я можу так сказати, дуже необережний!»

 

Як я став католиком

Ключем до мого навернення не була галантна капітуляція. Я не став католиком тому, що в мене жінка католичка. Якщо вже так брати, це викликало лиш те, що я став копатися ще сильніше. Але протягом років я брав участь у Святій Месі, розмовляв зі своєю дружиною, зі священиками, їв за столом із друзями-католиками, читав Честертона і Беллока, папу Бенедикта XVI і папу Йоана Павла ІІ, Томаса Мертона й Івліна Во. Я молився. Замислювався. Роздумував. Але зрештою, з допомогою Святого Духа, просто став чесним щодо Католицької Церкви. Може, Честертон це виразив найкраще:

«Неможливо бути справедливим щодо Католицької Церкви. Щойно перестаєш на неї нападати, як відчуваєш, що вона тебе приваблює. У момент, коли ти вже не стараєшся цього заглушити, починаєш слухати її з задоволенням. Як тільки намагаєшся бути щодо неї чесним, вона починає тобі подобатися. Але коли це відчуття мине, дещо починає набирати трагічної та грізної гідності великої любові…»

Я перестав нападати на Церкву, а Церква почала мене приваблювати. І зрештою за кілька років вона мене втягнула.

 

Найважливіший момент мого життя

Великоднє навечір’я, коли я був прийнятий до Церкви, після мого шлюбу і народження доньок був найважливішим моментом мого життя.

Потім, точно три роки тому, я написав статтю для Patheos під заголовком «Чому я НЕ відходжу з Католицької Церкви». То була спонтанно написана відповідь на анкету з коментарем, від якого перехоплювало подих, що Церква вмирає, разом зі стандартним рапортом про відомих католиків, які покидають свою віру.

Отож нині, 2018 року, я ще більше впевнений у славі Католицької Церкви (й факті, що вона принципово змінила моє життя), аніж був того дня, коли до неї долучився. Якщо ти ще й досі не католик або якщо твоя віра слабне — прошу, задумайся над цими сімома причинами, щоби стати або залишитися вірним і сповненим ентузіазму католиком.

 

1.Католицизм — інтелектуально сильний

Кожен, хто каже, ніби католицизм це казочка для неграмотних, просто не підготувався як слід. «Не існує жодної іншої розумної інституції з безперервним існуванням, яка протягом двох тисяч років роздумує про мислення», — нагадує Г.К.Честертон. Назови інтелектуала, якого ти найбільше поважаєш, і я гарантую, що йому складно буде вийти супроти логіки св.Томи Аквінського, проникливості Честертона, філософії Етьєна Жільсона, терпкої мудрості Фланнері О’Коннор чи генія папи Бенедикта XVI.

Твори Отців Церкви, писання святих, Катехізис, папські енцикліки й Апостольські повчання, твори католицької літератури, філософії, апологетики стоять непрочитаними на полицях, і тільки чекають, щоб показати геній віри.

Єдина проблема — та, що більшість людей, які відкинули католицизм, ніколи навіть не пробували читати ці та безліч інших ясних джерел католицького світу. Як, певно, погодився би Честертон, католицизм «не перевіряли і не визнавали, що йому чогось бракує; визнали, що він складний, і взагалі не пробували».

 

2.Католизицм володіє проникливим знанням людської природи

Католицизм знає мої апетити й має чуття на моє людське прагнення влади, похвал, багатства і задоволень. Але він також знає, що насичення цими жирними шматками залишить у мені тільки пустку. Як зазначив св.Августин: «Неспокійне серце моє, доки не спочине в Тобі».

Церква навчає того, чого навчає Христос: що ми маємо гідність дітей Божих. Ми — грішні. Ми — відкуплені. Постійне завдання Церкви — нагадувати нам те, що ми — виняткові (наша гідність непорушна), а також те, що наша гріховність вимагає сповіді та ревних зусиль стати кращими.

Церква говорить про неспокій та розпач, надію і радість. Їй не чуже те, що проминальне, і те, що стале. Вона прагне, з допомогою тисяч років мудрості та силою своїх таїнств, привести нас стежкою до неба. Як сказав той же Честертон, «(досвід Католицької Церкви) природним чином охоплює майже всі досвіди, а зокрема майже всі помилки. Плодом є мапа, на якій виразно зазначено всі сліпі завулки й погані напрямки, всі дороги, які виявилися нічого не вартими. Найкращим доказом цього є ті, хто пішов тими дорогами. Один із головних обов’язків Католицької Церкви — утримувати людей, аби не скоювали старих помилок, не робили їх щоразу заново, як вони це роблять завжди, коли полишені самі на себе».

 

3.Католицька віра — відкрита на вади

Вади — це… єдина вимога, щоб належати до Католицької Церкви. Якщо ти гордий або брешеш, ненадійний, піддаєшся пристрастям, палаєш гнівом, надміру собі догоджаєш, ну або тринькаєш своє добро, — ти належиш до Католицької Церкви. Твій гріх приходить разом із тобою, але він не повинен із тобою залишатися.

Наше найбільше визволення полягає у визнанні того, що ми помиляємося, і того, що в питанні розгрішень і сили ми залежимо від Христа. Так, це парадокс. У послусі ми вільні. У смиренні — возвеличені. У жалісному зізнаванні в своєму гріху ми від цього гріха звільнені.

Тебе дивують і обурюють халтурники і невдахи у Католицькій Церкві? Ну то достатньо буде поглянути на св.Петра — постать, яка конфузить. А він — наш провідник, вибраний Христом.

Честертон виразив це мудро: «Великою силою християнської святості завжди було просто-напросто те, що найбільші вороги святих не могли сказати про них щось гірше від того, що святі самі про себе казали… Припустімо, якийсь сільський атеїст відчув би раптовий і благородний імпульс, аби податися до сільської церкви і звинуватити усіх там присутніх, що вони — жалюгідні злочинці. Він би міг туди увійти точно тієї миті, коли вони самі вимовляли би ці слова».

 

4.Католицька Церква — відважна

Католицька Церква завжди захищала людську гідність: убогих, відкинутих, ненароджених, упосліджених, хворих, старих… Комуністи, націонал-соціалісти, анархісти, євгеністи, релятивісти, матеріалісти, капіталісти з кам’яним серцем намагалися всунути людину на вівтарі своїх власних дивних богів.

Але Церква відкинула (і в більшості випадків привела до занепаду) їх усіх. Кардинал Джордж Манделан критикував Гітлера, св.Йоан Павло ІІ противився радянському комунізму, папа Бенедикт XVI засудив «диктатуру релятивізму». Церква — часто самотньо — виступала проти дегуманізаційних мод минулих часів, зміцнювана молитвою, сповіддю і Євхаристією.

Як писав колись Честертон: «Парадоксом історії є те, що кожне покоління навертається через святого, який йому найбільше противиться».

 

5.Католицька віра — трансцендентна

Католицька Церква — живий організм, який дихає, розвивається та розвиває в кожному католикові глибоку особисту приязнь із Христом. Це не політична програма ані філософія. Це не урок історії чи мистецький жарт. Це фундаментальний зв’язок поміж дитям і Батьком, створінням і Творцем, зв’язок, який формує і провадить кожного з нас щодня (і навіть щохвилини) у віковічні й повні любові обійми Бога.

Як зазначив Хілер Беллок, «маю сказати так: Католицька Церква — це показник дійсності. Це правда! Її доктрини у великих і малих справах становлять ствердження того, що існує… Висновком, який роблю я і всі ті, хто будь-коли це зрозумів, є віра. Спільна, організована, конкретна позиція, вчення. Конкретика, а не теорія».

Церква не намагається «збудувати небо на землі» ані створити ідеологію, яка би дозволила досягти всесвітнього успіху. Церква займається тим, що невимовне, необхідне і невловне: вірою, надією і любов’ю. Очі Церкви скеровані на кінець усього, яким є вічне спасіння.

 

6.Католицька віра містить таємницю

Святий Павло писав: «Тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я» (1 Кор 13,12). Ми маємо зустріти Бога і Його творіння — аби з радістю прямувати до глибшого знання.

Але повнота знання не становить мети. Ми повинні радше прагнути вірності Богові та єдності з Ним. Коли Бог дає нам загадки, які розв’язують хіміки, математики, фізики, — Він також заохочує замислюватися над таємницею з позиції священиків, поетів і митців.

Честертон ствердив: «Загальний факт — простий. Поезія має здоровий ґлузд, оскільки легко плине нескінченним морем; розум прагне перепливти нескінченне море, а отже, зробити його скінченним. Результатом стає психічне виснаження… Прийняти все — це лише вправа, зрозуміти все — це надмірне зусилля. Поет прагне тільки возвеличення і розвитку, світу, в якому він міг би ставати щораз більшим. Поет прагне всього лиш потрапити головою в небо. То логік намагається увіпхнути небо собі в голову. І то в нього голова репається. Ціла таємниця містицизму полягає в тому, що людина може зрозуміти все за допомогою того, чого не розуміє. Понурий логік старається все зробити ясним, і йому вдається все зробити таємничим. Містик дозволяє, щоб одна річ залишилася таємницею, і все стає ясним».

 

7.Католицька віра — істинна

Зваж: католицизм будується на тому, що в центрі перебуває Христос! Якщо Бог — досконалий, то Він має бути ідеально справедливий і ідеально милосердний. Якщо людина має гідність дитини Божої, то заслуговує на милосердя, але вимагає також покарання, бо закони порушено, а за гріх треба заплатити.

Яким саме чином досконалий Бог одночасно звершує справедливість і вділяє милосердя? Вмираючи за своїх дітей. У стражданні Христа і Його розп’ятті сплачується наш борг і нам вділяється милосердя.

Всі інтелектуальні подробиці, вся невимовна таємниця, всі святі, всі таїнства будуються на цьому розп’ятті й воскресінні — головній події в історії світу. Саме на цій Істині стоїть католицизм, життя земне й вічне, значення й мета, а також гідність і спасіння.

Тому що якщо розповідь про Христа —це тільки міф, алегорія, приваблива історія, вигадана оповідка про моральність, — то, як сказала Фланнері О’Коннор про Євхаристію, «якщо це тільки символ, то йдіть з ним до чорта». Католицька віра — істинна. Відкривай її, щиро і чесно, — і будеш здивований тим, що знайдеш.

Існують тисячі причин, аби стати католиком. Але насамперед ти маєш бути чесним щодо Церкви. Будь чесний, і я гарантую: вона тобі сподобається.

Переклад CREDO за: Тод Ворнер, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
14801грн
123612грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
14днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: