Роздуми над Першим читанням на понеділок XXV Звичайного тижня, рік ІІ
Мій сину: Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли рука твоя здоліє це зробити. Не кажи ближньому: «Йди геть, потім прийдеш, дам узавтра», – коли є у тебе щось.
Не куй зла на твого ближнього, коли він з тобою перебуває у довір’ї. Не сварися з чоловіком без причини, якщо він тобі зла не заподіяв. Насильникові не завидуй, не наслідуй його поведінки.
Бо розбещений для Господа осоружний, з праведниками ж його дружба. Прокляття Господа в домі злого, а житло праведника він благословляє. З насмішників Господь сміється, покірним дає ласку. Мудрі беруть у насліддя славу, доля безумних – ганьба.
Прип 3,27-35
Кілька днів будемо слухати в першому читанні маленькі уривки з книги Приповідок. У цій книзі говориться про мудрість. Часто це мудрість людська, практична. В цій першій частині лише десь одна з семи приповідок має релігійний характер, всі ж інші здаються бути суто людськими порадами для кращого життя.
Книга Приповідок стверджує, що ВСЯ мудрість походить від Бога, навіть та людська, звичайна, щоденна, практична. Бог присутній навіть там, де все таке буденне, що важко побачити там Господа. Він створив цей світ, Він надав йому закони існування, Він наповнив щоденність. Для того, щоб стати насправді мудрим, потрібно впорядкувати своє релігійне життя. І тоді джерело мудрості відкриється для такої людини. Вона побачить Бога в простих речах.
Боже, мій Отче, вчи мене постійно Твоєї мудрості! Будь присутній у кожній моїй справі і в кожному часі. Щоб я постійно відчував Твою добру й мудру присутність у моєму житті!