Роздуми

«Чи ж неповторне можна повторити?»

27 Вересня 2018, 08:30 1230

Роздуми над Першим читанням на четвер XXV Звичайного періоду, рік ІІ

Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот – геть усе марнота. Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем? Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки. Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити. Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.
Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.
Усякі речі втомлюють людину, а чому – ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.
Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем. Як є щось, про що кажуть: „Глянь: ось нове!” – то воно вже давно було у віках, які були перед нами. Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, – не згадають про них ті, що прийдуть опісля.

Проп 1,2-11

На нас чекають цікаві дні у товаристві Когелета. Жорстка книга, трохи песимістична, але ставить глибокі, завжди актуальні, питання. А осінь з авітамінозом посприяє ностальгії.

Який сенс життя та всього світу? Когелет відразу дає відповідь, а потім буде з різних сторін її пояснювати та обґрунтовувати. Бо відповідь може здаватися безрадісною: «Марнота марнот – геть усе марнота».

Здається, що початок заперечується досвідом, бо ми чи не щодня бачимо щось нове: Когелет не знав, що таке Фейсбук чи айфон з комп’ютером. Це так! Ривок відчутний. Але питання Когелета стосується суті: що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?» З айфоном чи без, з Фейсбуком чи без — який сенс твого життя? Видумається ще тисячі різних новинок, а це основоположне питання все одно гризтиме людей усіх часів та культур.

«Марнота». Це слово означає «вітер, подув, дим, пар», тобто щось дуже короткочасне, швидкоплинне. Все навколо пройде, зникне як пар на склі. І айфон, і Фейсбук. А що залишиться?

Господи, навчи мене дивитися в корінь мого життя, не затримуючись лише на зовнішності речей!

Патрик Оліх OFM

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: