На Синоді триває дискусія над прийняттям результатів праці у мовних групах стосовно третьої частини Робочого документу, присвяченої переказуванню віри.
Вказано, що парафії повинні більше відкритися і стати для молодих людей важливою точкою відліку та критерієм. Говорилося і про молодих священиків, які бояться у своїй праці зустрічатися з молоддю.
В мовних групах дискутували зокрема щодо труднощів, на які молоді люди натрапляють у своїх стосунках із Церквою. Вказано на значення ораторіїв, які знову набувають дедалі більшої популярності, як за часів св.Дона Боско, приваблюючи у парафії дітей та молодь. Говорилося про труднощі молодих священиків, які не знаходять спільної мови з молоддю і втікають у безпечніші сфери душпастирської праці з «побожними бабцями». Там бо вони знаходять пошану і визнання, тобто щось принципово інше, ніж дає праця з молоддю.
Синодальні отці говорили про брак віднесень до Бога у католицьких школах та університетах. «У цьому контексті вказано за доконечність певної синергіїї між гуманітарними науками, які стосуються людських справ, і науками, які стосуються справ Божих», — зазначає архієпископ Станіслав Ґондецький.
«Ця тема з’явилася за нагоди розмови про католицькі школи та університети, які зазвичай добре готують до майбутньої праці, також виховують добрих громадян, однак не обов’язково в усьому цьому є євангелізація, — каже ієрарх. — Випускники католицьких шкіл не раз закінчують як атеїсти. Тому потрібна ця синергія, між одними та іншими науками, а водночас — євангелізація, без якої католицькі школи у певному сенсі втрачають своє обличчя».
фінансово.
Щиро дякуємо!
