Отець Адам Шустак, польський домініканець, записує свої роздуми в короткі ролики і спілкується з інтернавтами через свої відео.
Ця розмова-роздуми о.Адама стосується людського прагнення мати все під контролем та молитви о.Доліндо Руотоло «Ісусе, займися цим Ти», яка останнім часом набула шаленої популярності.
— Почнемо з цитати Домініка Торетто*, бо здається, що він таки має що розумного сказати. «Якщо все перебуває під контролем — ти, певно, їдеш недостатньо швидко».
Могло би здаватися — чого я тут цитую вигаданого мужика з фільму. Але, всупереч гадкам, ця фраза має величезний духовний потенціал. Вочевидь мені зовсім не йдеться ні про яке заохочення до небезпечної їзди, щоби втратити контроль над машиною і стати небезпекою на дорозі. Йдеться тільки про те, що можна використати слова Домініка Торетто з фільму, який я сильно люблю, щоби пошукати глибшого сенсу, — а в цьому реченні міститься геніальна духовна істина!
А саме. Ми ніколи в житті не спроможні розігнатися до такої швидкості (вочевидь не йдеться про автомобіль), щоб це було «життя на максимум», щоб жити життям прекрасним, святим. Ми неспроможні «розігнатися до швидкості святості». Це цікаво: є швидкість світла, а нам ідеться про «швидкість святості». Ми не можемо «подолати поріг» цієї швидкості святості самі по собі — в тому розумінні, що просто це собі вирішимо. Що так за себе візьмемося, так себе виправимо, так себе налаштуємо, аж станемо святими. Ні, це — єресь, яка проголошує самоспасіння. Ми цього зробити не можемо.
Єдиний, хто може перетворити наше життя на щось неймовірне, хто здатний нас «розігнати» до «швидкості святості», до «швидкості досконалості», до «швидкості надзвичайності», до «швидкості надприродності», — це, певна річ, Святий Дух. А коли Святий Дух береться за наше життя, коли ми дозволимо Йому нас «розігнати», — то ми втрачаємо контроль.
Отже, мій любий: якщо у твоєму житті все під контролем, якщо ти над усім пануєш, з усім даєш раду і все в твоїх руках — або: увага! — хочеш, щоби так було, то саме в цьому й проблема.
Вочевидь не йдеться про те, щоби взагалі не керувати своїм життям. Не про те йдеться, щоб життя саме точилося, і байдуже, що там зі мною станеться, куди мене вітер історії понесе, туди йду. Я кажу про те, що — і ви це самі прекрасно знаєте — більшість із нас це маніяки контролю. І як тільки щось десь іде не так, як ми собі думали, як тільки щось вислизає з наших рук і ми з чимсь не можемо впоратися, — то одразу ж лютуємо, втрачаємо довіру, втрачаємо відчуття впевненості, стаємо злі, ображаємося на Господа Бога, і так далі…
Але — ні. Щоби Святий Дух міг нас «розігнати» до «надсвітлової» швидкості, до «швидкості святості» — Він мусить позбавити нас контролю! Тому що ми самі на таку височину видертися не зуміємо.
Я би хотів, щоб ви сьогодні подумали над тим, чи випадково не намагаєтеся надмірно «впихнути» себе у свої власні задуми, не залишаючи жодного простору для дії Святого Духа. У цій цитаті сказано геніально: якщо ти все маєш під контролем — це означає, що ти не досягаєш найвищих ідеалів. Не сягаєш своїх найбільших можливостей. Бо тільки тоді, коли ти перестанеш усе контролювати, коли перекажеш контроль — вочевидь не абикому, не світові, не людям, не подіям, а Святому Духові, тобто втратиш контроль «на Його користь» — тоді входиш у надсвітлову швидкість. Саме про це йдеться в житті.
Для чого я вам це все кажу, наводжу цитати з різних людей, більше чи менше мудрих, буджу вас о цій шостій ранку?** Для того, щоб розбудити вас до чогось більшого. Показати, як нам долати різні перешкоди й підступи лукавого, який не дозволяє нам використати цей потенціал. Сьогоднішня цитата — це просто кульмінація цього, бо вона прямо означає: віддай кермо свого життя, віддай його Господу Богу!
Я знаю, частина з вас мені зараз скаже: ну добре, але що це означає? Що я маю отак стати, підвести очі догори і сказати: «Господи Боже, кермуй»? Ні, не про це йдеться. А йдеться про те, що ти керуєшся в житті тим, що каже Господь Бог. Тобто коли тобі здається, що все має бути «так» (у твоїх стосунках, на роботі, в житті, професійній діяльності, формуванні системи цінностей) і маєш певні ідеї, а йдучи за ними, відчуваєш, що все у тебе під контролем, але маєш ще й певне переконання, що це не згідне з тим, що тобі Господь Бог пропонує, — то полиш те, в чому ти переконаний, і кинься в те, що тобі пропонує Бог.
Віддати контроль Господу Богу не означає стати і казати: «Господи Боже, роби що заманеться». Не в цьому суть! Суть у тому, щоби питати: Господи Боже, чого Ти хочеш, щоби я робив? Бо частина цих справ напевно піде всупереч тому, що ти сам плануєш, чого хочеш, як оцінюєш дійсність. Віддати контроль Богу — це не хитатися на вітрі, як тростина, і нехай діється що діється. Ні, це — бездіяльність і лінощі. Віддання контролю Господу Богу полягає в тому, що ми робимо все, що Він каже, що пропонує, і йдемо за Його вказівками точно так, як Він каже. Тоді ми відчуваємо, що робимо те, над чим не маємо контролю, бо робимо те, чого Господь Бог хоче. Це саме той момент, коли «автомобіль твоєї душі» перевищує швидкість світла, входить у «швидкість святості».
Віддайте кермо Богові — це не означає «пустіть кермо і нехай машина їде куди хоче», бо ми зазвичай думаємо саме так.
Є така молитва: «Ісусе, Ти цим займися». Я люблю цю молитву і все, що її стосується, але частина людей робить із цієї молитви щось дуже й дуже недобре. Бо це пасивність, коли ми стоїмо і кажемо: в такому разі я нічого робити не буду, Ісусе, Ти сам цим займайся. Це дуже хороша молитва, тільки її треба правильно зрозуміти. Вона полягає не в нашій бездіяльності, не в тому, що нас «вітром розвіває» в усі можливі сторони. Вона полягає в тому, що я кажу: Ісусе, я робитиму все, що Ти мені запропонуєш, і тоді я вірю, що Ти всім займешся.
Не майте всього під контролем, а віддайте контроль Господу Богу — а тоді досягнете неймовірної «швидкості святості». Ось про що йдеться!
*Вигаданий персонаж із фільму «Форсаж», кримінального бойовика Роба Коена. Роль виконує Він Дізель.
**«Шоста ранку» — гра слів із прізвищем о.Адама Шустака («Szusta nad ranem»), цикл понеділкових роздумів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
