Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХХХІ тижня Звичайного періоду, рік ІІ
Будьте моїми послідовниками, брати, і приглядайтеся до тих, які поводяться згідно з нашим взірцем. Адже багато хто, – про них я часто говорив вам, а нині з плачем кажу, – поводяться, як вороги Христового хреста. Їхній кінець – загибель, їхній бог – черево, і сором – їхня слава; вони про земне думають.
Адже наше громадянство – на небесах, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа, котрий силою, якою Він може все підкорити собі, перемінить тіло нашого приниження так, щоб воно було подібне до тіла Його слави. Тому, мої любі й милі брати, ви – моя радість і вінець, – стійте так у Господі, улюблені!
Флп 3,17 — 4,1
Святий Павло завершує своє послання заохоченнями до доброго християнського життя, до наслідування не лише Ісуса, але й самого апостола та подібних йому. Згадує про «ворогів Христового хреста», в яких черево стає богом і які думають про земне.
Християни інші. Апостол говорить так, що сьогодні би його попросили уточнити що він має на увазі. Подвійне громадянство? Так! Навіть більше, наше справжнє громадянство – небесне. Тому не черево і земна слава, а небо, Ісус. Інші цінності для християн, інші закони, бо в нас інший «паспорт».
Ісусе, навчи мене жити за законами Неба!
фінансово.
Щиро дякуємо!
