Роздуми над Першим читанням на середу ХХХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Улюблений! Нагадуй їм, щоб корилися начальникам і владі, аби слухалися і були готові на всяке добре діло, щоб нікого не зневажали, не були сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність до всіх людей. Адже колись і ми були нерозумними, непокірними, які заблудили і стали рабами різних пожадань і насолод, живучи в злобі й заздрощах, були ненависні та ненавиділи одне одного.
Коли ж з’явилася лагідність і любов до людей нашого Спасителя, Бога, Він нас спас не з причини праведних учинків, які ми вчинили, але зі своєї милості через купіль відродження та оновлення Святим Духом, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа – нашого Спасителя, – щоб ми, оправданні Його благодаттю, стали спадкоємцями згідно з надією вічного життя.
Тит 3,1-7
Апостол Павло порушує теми суспільного життя християн. Питання відносин між віруючими та світською владою дуже комплексне. Його не можна будувати на підставі однієї лише цитати з Біблії, а необхідно зважати на повноту навчання, що записане в Святому Письмі. Однак апостол зауважує, що християни не вирвані з соціуму, вони — частина суспільства. Хоч би якою сильною була спокуса будувати паралельний світ, повністю відділитися неможливо. Не треба створювати штучне ґетто. Це було би вигідніше, простіше, але неправильно. Ми маємо бути «готові на всяке добре діло», бо й у світі є добрі діла. Своєю поведінкою можемо донести іншим «лагідність і любов до людей нашого Спасителя, Бога». Лагідність і любов до людей — Христові — до людей через нас.
Сьогодні особливо помолюся за свою країну, за всіх співгромадян, щоб і вони могли пізнати лагідність і любов Христа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
