Роздуми над Першим читанням на суботу ХХХІV Звичайного тижня, рік ІІ
Показав ангел Господній мені, Йоану, ріку живої води, прозорої, мов кришталь, що виходила від престолу Бога і Агнця. Серед вулиць міста – і з одного, і з другого боку ріки – дерево життя, що приносить дванадцять плодів, щомісяця приносить свій плід. А листя дерева – для оздоровлення народів.
І жодного прокляття більше не буде. А буде в ньому престол Бога і Агнця, і Його раби будуть служити Йому; і побачать Його обличчя, а Його Ім’я на їхніх чолах. І ночі вже більше не буде, і не потребуватимуть світла світильника та світла сонця, бо Господь Бог їх освічує, і вони будуть царювати навіки-віків.
І сказав він мені: «Це слова вірні та істинні, а Господь, Бог пророчих духів, послав свого ангела показати своїм слугам те, що незабаром має статися. Тож незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає слова пророцтва цієї книги!»
Одкр 22,1-7
Перша книга Біблії на початку описує досконалий світ. І остання книга Біблії завершується представленням відновленого земного раю. Життя подається живою рікою, що витікає від престолу Бога і Агнця: саме Вони становлять джерело нового життя. Подібно з’являється дерево життя, яке у відновленому світі здається вже не одне, а багато. Воно вічнозелене, постійно приносить плоди. В ньому знайдуть зцілення не лише окремі люди, а цілі народи. Все можна зцілити, всі рани…
Зло зникне, темрява зникне. І нарешті людство і Бог вже не будуть розділені й віддалені. Нарешті зможуть побачити Бога — і в цьому їхнє блаженство.
Це все — незабаром. Не падати духом, не знеохочуватися, не піддаватися зневірі. Відвага і вірність приведуть до блаженства.
Прийди, Господи Ісусе!
фінансово.
Щиро дякуємо!
