Питання: Чи має право дружина розлучитися з чоловіком після його зради, чи вона зобов’язана продовжувати жити з ним? І якщо вона все ж таки піде, то чи зможе приймати Причастя?
Відповідь: У самому запитанні вже маємо поширену помилку — ніби в разі сепарації подружжя залишаються без Святого Причастя силою самого цього розставання. Тому ще раз нагадаємо: Святе Причастя не можуть приймати розлучені, які вступили в повторний шлюб або співжиття, бо вони живуть у стані перелюбу, смертного гріха проти шостої заповіді. При роздільному проживанні подружжя або в цивільному розлученні нерозривні узи Таїнства Шлюбу не порушуються, пише Vatican News.
Але в цьому питанні йдеться про саму можливість роздільного проживання після зради одного з подругів.
Звісно ж, Церква умовляє невинну сторону проявити милосердя щодо чоловіка і пробачити його, особливо якщо він розкаявся у своєму вчинку. Разом із тим постраждала сторона має право відмовити подругові в близькості і, оскільки зрада завдає сильної травми, то може відмовити також у спільному проживанні та отримати цивільне розлучення. Адже прощення — це одне, а спільне життя і подружня близькість — зовсім інше. Хоч би яким щирим було каяття чоловіка, постраждалу сторону не можна примушувати до спільного життя, якщо для неї це психологічно неможливо.
У цьому випадку, якщо справа доходить до розлучення, постраждала сторона може, як зазвичай, приступати до Святих Таїнств. Якщо винна сторона щиро розкається і посповідається, то і їй не можна відмовити у відпущенні гріха і в Причасті.