У пекарні Арріґоні пекли хліб для римських пап: для Пія ХІІ, Йоана ХХІІІ, Павла VI, Йоана Павла І, Бенедикта XVI, для Франциска також. Розкажемо вам про історію папської пекарні та її (на жаль) сумний кінець.
Анджело Арріґоні чудово пам’ятає, коли вперше зустрівся з главою Вселенської Церкви. Він був ще малим хлопцем, коли його батько, пекар, попросив його віднести хліб до папи Йоана ХХІІІ. «То був неймовірний досвід», — згадував він потім. «Пам’ятаю, як я в захваті повернувся додому і сказав татові, що розмовляв із самим Папою!»
Папська пекарня
Майже століття родина Арріґоні провадила маленький заклад, прозваний «папською пекарнею», в римській дільниці Борґо Піо. Протягом 90 (!) років у Panetteria Arrigoni випікали хліб для почергових Намісників Апостола Петра — починаючи з папи Пія ХІ і аж до останнього часу.
Цю пекарню заснував 1930 року пекар із Мілана, який перебрався до Рима, бо закохався в тутешню дівчину. Після вінчання зять отримав від тестів невелику позичку, щоб відкрити свою пекарню в Римі.
Єдиною умовою, яку висунули батьки нареченої, було відкриття пекарні поблизу базиліки св.Петра. Завдяки цьому заклад потрапив на мапи Ватикану і вже 1930 року папі Пієві ХІ запропонували користуватися випічкою Арріґоні. Відтоді маленьке приватне підприємство стало «пекарнею Апостольського Престолу».
Ласощі для Святішого Отця
Арріґоні розповів журналістам, яку випічку найбільше любили почергові папи. Наприклад, Пій ХІ любив віденський хліб — меш крихкий варіант типового для Рима круглого хліба «розетта». Пієві ХІІ найбільше припали до смаку булочки з оливковою олією, а Йоан ХХІІІ та Павло VI найбільше замовляли маленькі хлібці-розетти — розеттіни.
Йоан Павло ІІ хотів їсти один хліб зі своїми співпрацівниками, у прямому сенсі. Тож Арріґоні випікав для нього типовий римський хліб із товстою скоринкою і «повітряною» серединою. Папа Бенедикт відвідав цю пекарню ще до того, як посів Престол св.Петра — він любив темний хліб. Папа Франциск зазвичай просив «звичайного хліба» — хоча йому пропонували спеціальну аргентинську випічку.
Хліб для всіх
Місцеві мешканці й туристи теж відвідували пекарню. Арріґоні зізнався: тим, що він найбільше любив у своїй праці, було випікання хліба для всіх. «Хліб це частина нашого життя, частина християнства», — сказав він. «Окраєць хліба — це інколи все, чого треба, щоб почутися краще».
Однак останніми роками дільниця Борго Піо знелюдніла. Ціни на житло підскочили, з огляду на вищі кошти короткотермінової туристичної оренди. В дільниці, розташованій між вулицями Порта Кастелло і Порта Анджеліка, мешкає не більше ніж 20 сімей.
«Уже майже ніхто не живе обік», — сумує Арріґоні. Житлові будинки перетворилися у готелі й пансіонати. Це, своєю чергою, призвело до зменшення попиту на його випічку. Боротися доводиться також і зі зростанням рахунків на електрику — в пекарні користуються традиційною піччю, яка пожирає багато енергії.
Фото: Андреас Соларо, AFP
Сумний фінал
Арріґоні звернувся до міської влади з проханням про допомогу в утриманні історичної пекарні — але нічого не вдалося зробити. Заклад виставили на продаж, але ніхто не зголосився.
Анджело Арріґоні довелося оголосити про закриття бізнесу. «Рішення ухвалено». Його пекарня стала ще однією історичною крамницею в Борго Піо, якій довелося закритись.
Переклад CREDO за: Вітторія Траверсо, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
