«Тарілка супу для бідних на східній Україні коштує 1 злотий. У чергу за їжею стає понад сто чоловік. Злотий для нас — це небагато, часто десь валяється в авто чи в кишені, а може принести іншим багато добра».
Так про свій благодійний проект «Канапка за злотий» розповідають отці-салетини. Священики підкреслюють, що становище людей драматичне, а світ, на жаль, призвичаївся до того, що там відбувається.
Про допомогу для України священики-салетини розповідали під час зустрічі, що відбулася в середу 12 грудня 2018 року в межах акції «Поля діалогу», яку організовує краківське бюро Папського товариства «Допомога Церкві в потребі».
Салетини провадять харитативну діяльність у Кривому Розі на Сході України, що становить єдину підтримку для людей у цьому зруйнованому промисловому місті. Священики, які там працюють, зауважили, що окрім традиційного душпастирства, парафія повинна також спробувати допомогти бідним і самотнім мешканцям. Так постала ідея акції «Канапка за злотий» — проект, у межах якого збирають злотувки на їжу.
— Це тільки один злотий, який приносить багато добра. Часто він десь лежить в автомобілі чи в кишені. Ця невелика квота може зробити так, що хтось не буде голодний, — каже о.Ґжеґож Зембронь MS, провінціал Польської провінції Згромадження Отців Салетинів Місіонерів.
Священик звернув увагу, що війна в Україні надалі триває, а ситуація — драматична. «Середню зарплату офіційно називають у розмірі до 800 злотих, а ціни на харчі постійно зростають. Середня пенсія — це 240 злотих. Коли люди сплачують рахунки, то їм не залишається грошей на прожиток. Цей злотий — це шанс на конкретну їжу. Світ і Європа призвичаїлися до того, що діється в Україні, а оголошення воєнного стану схвилювало їх тільки на один день», — каже він.
Салетини роздають їжу тричі на тиждень для близько ста потребуючих. Улітку бідні отримують три канапки і чай, а взимку — теплий суп.
Отець Томаш Кшемінський MS, координатор акції «Канапка за злотий» у парафії Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Кривому Розі, розповів через відеозапис, що в Україні в багатьох місцевостях війна на щодень невидима. «Варто усвідомити, що війна в Україні відбувається на невеликій частині краю, але її можна побачити, дивлячись на сірі вулиці, на непропорційно високі ціни, що показують руйнування економіки цієї держави. Щоб побачити війну, треба порозмовляти з тими, хто там має сім’ї і живе в напруженні й страху за те, що буде далі», — сказав о.Кшемінський.
На території парафії постав також соціально-медичний кабінет, де потребуючі можуть скористатися допомогою лікаря і отримати безкоштовні ліки. Салетини також вирішили збудувати Дім Милосердя. Вони знайшли кошти на купівлю ділянки і, подолавши різні перепони, купили її у травні цього року.
Отець Ґжеґож Щигєль MS, редактор «La Salette», Посланця Божої Матері Салетинської, розповідає, що священики, які працюють в Україні, проголошують Євангеліє на території, де люди заново потребують віри.
— Проблемою є те, що приніс комунізм. Те, що після нього залишилося, — це люди, які зберегли свою віру і практику, але, з іншого боку, комунізм залишив величезний голод віри. Такий відчутний, що люди там голодні на духовність, віру і Бога, — підкреслює він.
— Ми — місіонери примирення. Салетини вбачають свою місію в поверненні людей до віри, яка, власне, створила там культуру й державу. Це так само, як Європа має християнські корені, до яких потрібно повернутися, — пояснює о.Щиґєль.
фінансово.
Щиро дякуємо!
