Біблія — особлива книга. Ми гортаємо її сторінки у пошуках мудрості й конкретних відповідей.
Звісно, як і кожна інша книжка, Біблія має свого Автора і Головного героя. Зрештою, у випадку Святого Письма це одна і та сама Особа — Бог.
Тут можна віднайти різні поради, деякі з них стосуються… спецій. Пропонуємо вам дізнатися, які приправи рекомендує Святе Письмо для вашої кухні.
1. Цинамон
Фото: Uriel Soberanes на Unsplash
Поприскала я ліжко моє міррою, алое, цинамоном
(Прип 7, 17)
Цинамон, або кориця, має антимікробні та антиоксидантні властивості. Цікаво, що приправу добувають із кори вічнозеленого дерева сімейства лаврових, що росте на Шрі-Ланці. Цинамон і чорний перець — перші спеції, якими розпочали торгувати купці Близького Сходу та Південної Азії ще у ІІ столітті до нашої ери. Корицю використовують для лікування застуди; вона пасує як приправа і до м’яса, і до десертів.
2. Шафран
Фото: Mohammad Amiri на Unsplash
Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю.
Твої протоки зрошують сад гранатовий, де овочі препишні, квітучий кипр та троянди.
Нард і шафран, пахуча троща й цинамон, усі дерева кадильні. Мірра, алое й усі бальзами щонайліпші
(Пп 4, 12-14)
Це найдорожча приправа у світі. Шафран — сильний природний барвник, його використовують для приготування супів, м’яса та рису.
3. Коріандр
Фото: Tomasz Olszewski на Unsplash
І назвали сини Ізраїля це «манна»; була вона схожа на коріяндрове сім’я, біла, а смак її, як у медівника
(Вих 16, 31)
Коріандр, коляндра або кінза — антисептичний та протизапальний засіб. Плоди збуджують апетит та сприяють травленню. Вирощувати рослину розпочали за 1000 років до нашої ери.
4. Кмин
Хіба, зрівнявши її добре зверху, не сіє він чорнуху або не розсіває кмин, а потім не прокладає рядочками пшеницю чи ячмінь на вибраному місці або гречку на межах? (Іс 28, 25)
Кмин — неодмінний компонент української кухні. Приправу додають до страв із гороху, хліба та м’яса, особливо баранини.
5. Часник
Фото: Nick Fewings на Unsplash
Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник (Вих 11, 5)
Часник — найвідоміший представник роду Цибуля. Саме так! Ми нічого не плутаємо. Його знаходили у гробницях єгипетських фараонів, саме часник був обов’язковим елементом раціону римських легіонерів, а в Середньовіччі його споживали для профілактики чуми. Доведено його противірусну, імуностимуляторну й навіть протиракову дію.
6. М’ята
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати (Мт 23, 23)
М’ята особливо багата на ментол. У кулінарії використовують здебільшого м’яту перцеву. Її додають до соусів, кондитерських виробів і напоїв.
7. Гірчиця
Фото: Animesh Basnet на Unsplash
Іншу притчу він подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках» (Мт 13, 31-32)
Батьківщина гірчиці — Азія; її найближчими родичами можна назвати капусту та редиску. Гірчицю використовують як приправу для м’яса, а в косметології — як засіб для виведення ластовиння.
8. Петрушка
Фото: pintando la luz на Unsplash
Нехай їдять м’ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами (Вих 12, 8)
Петрушка не потребує додаткової реклами, її широко застосовують під час приготування салатів та додають до м’яса. Господь наказав Вибраному народові у пасхальну ніч споживати м’ясо ягняти з опрісноками та гіркими травами. Після вивчення кулінарних традицій Близького Сходу вченні доходять висновку, що це була саме петрушка.
Фото: Pratiksha Mohanty на Unsplash