Роздуми над Першим читанням на 18 грудня
Ось настане час, – говорить Господь, –
і Я пробуджу для Давида праведний пагін,
що владарюватиме як цар і буде мудрим,
буде чинити на землі суд і справедливість.
За його днів спасеться Юда,
й Ізраїль житиме безпечно.
Ось Ім’я його, яким його будуть звати:
«Господь – наша справедливість».
Тому настане час, – говорить Господь, –
що не будуть казати більше:
«Як живий Господь,
який вивів синів Ізраїля із землі Єгипетської!»,
лише: «Як живий Господь,
який вивів і привів потомків дому Ізраїля
з північної землі й з усіх земель!», до яких Я їх вигнав;
і вони житимуть на своїй землі.
Єр 23,5-8
Також і в пророка Єремії знаходимо пророцтво про те, що з’явиться якась особа, конкретна, яка втілюватиме волю Господню на землі. Цей пророк стільки зусиль доклав для того, щоб напоумити сучасних йому царів! Вони не змогли зберегти Ізраїль, Обіцяну Землю. Не встановлювали суд і справедливість. Не були мудрими. Але сам Господь подбає про те, що прийде такий цар. І все виправить, все поставить на своє місце.
Здійснилося? Історія, здається, далі йде своїм шляхом. До влади приходять люди, які рідко відповідають цим критеріям, про які говорить Єремія. Але з Ісусом історія отримала новий виток, можливість людства перетворюватися на Божий народ, де панують саме такі ідеали. Але це не географічне царство з окресленою територією, столицею, кордонами і так далі. Все це залежить від тих, хто хоче до такого царства належати, хто хоче бути підданим такого Царя. Царя, що незабаром народиться у Віфлеємській стайні…
Господи Ісусе, покірний Царю справедливості та любові, нехай Твоє Царство шириться серед людей. І запанує в мені!
фінансово.
Щиро дякуємо!
