Поради

Корпоративне «Різдво». 7 запитань, на які ви маєте відповісти

24 Грудня 2018, 10:15 899

Разом зі святами наближаються і корпоративні «святвечори». Попри святкові костюми, усмішки на обличчях і смачний почастунок, багато їхніх учасників залишаються розчарованими.

А могло би бути інакше, якби організатори таких подій відповіли на 7 запитань.

 

1.Святий вечір чи святкова зустріч?

Зірка, Різдво, свята, а може, Новий рік? Звісно, походження свят ‑ релігійне, але якщо ця релігійність стала банальною (або навіть висміяною), то, може, відмовитися від надмірного акцентування релігійного виміру? В крайній ситуації краще зустрітися з нагоди Нового року, ніж виставити на висмыювання релігійні цінності.

Водночас треба називати речі своїми іменами. Бо на багатьох фірмах це зустрічі з нагоди Різдва. При цьому не варто їх називати «вігілією» (або Святим вечором), бо вігілія — це нічне очікування на прийдешнє свято. «Передсвяткова зустріч», чи «святкова зустріч» — це найкращі назви також тому, що звільняють від вігілійних зобов’язань…

 

2.Разом із першою зіркою?

За вечерю перед Різдвом традиційно сідають разом із появою на небі першої зірки. Але кожен грудневий день по обіді — це дедалі швидша карусель думок про прибирання, готування та подарунки. Тому не варто робити зустріч після роботи.

Якщо ми виділимо п’ятнадцять хвилин на офіційні люб’язності, то остання година в офісі буде відповідною. На зустріч, яка сприятиме будуванню міжлюдських стосунків, краще присвятити частину або цілий робочий день.

 

3.Миколай чи Трьох Царів?

Так уже прийнято, що корпоративні (а також шкільні та інші) зустрічі з нагоди свят організовують перед святами. Це трохи дивно — святкувати щось, що ще не настало. Зрештою, кінець грудня-початок січня — це дуже напружений час. Чому б не домовитися після 7 січня (а в Україні зараз офіційно святкуємо Різдво і 25, і 7 січня), коли вже відсвяткували і католики, і православні?

Якщо це неможливо, то краще вибрати дату ближче до 6 січня, ніж до 24 грудня. Більша відстань від Різдва — це найкраща дистанція від надто вігілійного меню, яке для багатьох є чимось святим, що стосується лише одного дня в році.

 

4.Шопка, тобто вертеп?

Шеф, убраний як святий Миколай? Шопка у виконанні працівників? У більшості випадків такі ініціативи стають «вертепом» — офіційно всім подобається, бо ніхто не наважується сказати, як насправді.

Однак святкові корпоративи — це не зустріч у сімейному колі, й треба це усвідомлювати. З цієї причини запрошення на такі події працівників із сім’ями ‑

не завжди вдала думка.

 

5.Разом, або перед телевізором?

У багатьох сім’ях свята — це спільно проведений перед телевізором час. Може, це й не найкраща думка, але завжди разом. А на роботі що робити, щоб люди хотіли хоча б трохи побути разом, коли вже закінчилася їжа?

Сімейна мода на настільні ігри передалася також бізнесу у вигляді тренувальних ігор. Організувати корпоративну гру для кількох або декількох десятків чи навіть сотні чоловік ‑ сьогодні не проблема. Завдяки ній люди знайомляться і при цьому можуть ще чогось навчитися.

 

6.Що кому подарувати?

Ми часто не знаємо, що кому покласти під ялинку. Таке ж саме запитання виникає на роботі. Відсутність навіть символічного подарунка зазвичай погано сприймається. При цьому треба пам’ятати, що, наприклад, квартальна премія — це не подарунок.

Подарунок від фірми має отримати кожний працівник, і на кожному рівні він має бути рівноцінним. Краще уникати ситуації, коли той, хто отримав подарунок (наприклад, фірмовий ґаджет), хотів би його обміняти на кілограм борошна. Тому таку популярність має конверт на святкові видатки.

 

7.Власне, для чого ми це робимо?

Справді! Навіщо організовувати корпоративні зустрічі з нагоди свят? Одні це роблять для годиться, інші — щоб показати себе, ще інші — розраховують на зустріч за інших обставин, ніж виключно професійні… Варто за допомогою, наприклад, анонімної анкети, запитати співробітників, що вони про це думають.

Якщо ми вже знаємо, для чого це робимо, і навіть чому хотіли б (ми та інші працівники), щоби це відбулося, можна читати текст від початку — бо відповідь на попередні запитання можуть виявитися іншими, ніж за першим разом.

Переклад CREDO за: Миколай Фокс, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: