Чому Бог допускає страждання?

Питання: чому Бог допускає страждання?

Відповідь: «Страждання наявне в цьому світі, щоб висвободити любов, щоб пробудити діла любові до ближнього, щоб перемінити всю людську цивілізацію в “цивілізацію любові”», — написав св.Йоан Павло ІІ в Апостольському посланні «Salvifici doloris» (1984). Таким чином, Папа Войтила каже про те, «для чого» є страждання, але він також відзначає, що будь-яка відповідь на запитання «чому» буде неправильною або недостатньою. Згадаємо слова Папи Франциска, які він уже багато разів сказав, про те, що страждання неможливо пояснити. Святіший Отець повторює їх щоразу, коли відвідує важкохворих, особливо дітей, при зустрічах із людьми, які зазнали тяжких моральних і фізичних випробувань.

«Стражденна людина, — каже Йоан Павло ІІ у «Salvifici doloris», — залишається нерозгаданою таємницею». Але «Христос дозволяє нам увійти в цю таємницю і розкрити сенс сраждань», відповідаючи з Хреста на Голготі. Однак іноді необхідно чекати «дуже довго, щоб ця відповідь стала помітною». «Христос не пояснює сенсу страждань абстрактно, але насамперед каже: “Іди за Мною! Прийди!” Своїм страждання візьми участь у ділі спасіння світу, яке звершують Мої страждання, Мій Хрест. Коли людина бере в руки свій хрест, єднаючись духовно з Хрестом Христовим, то перед нею відкривається спасительний сенс страждань… І тоді людина набуває у своїх стражданнях духовний мир і навіть духовну радість».

У книжці «Пам’ять таідентичність», що вийшла друком незадовго до його смерті, святий папа повертається до теми страждань: «Страждаючи за всіх нас, Христос надав нового сенсу стражданню, ввів його у новий вимір, у новий порядок: у порядок любові. Правильне те, що страждання входить у людську історію разом із первородним гріхом… Але страждання Христові на Хресті наділили страждання радикально новим сенсом, переобразивши їх ізсередини. Він ввів у людську історію, яка є історією гріха, страждання безвинне, знесене виключно з любові. Саме це страждання відчиняє двері для надії на свободу, на остаточне усунення жала, яке терзає людство. Саме це страждання спалює і винищує зло полум’ям любові і навіть із гріха виводить різноманітне цвітіння добра».

Святий Йоан Павло ІІ доходить висновку, що відповідь полягає в любові: «Ісус Христос, бувши невинним, бере на себе тягар страждань усіх людей», перемагаючи тим самим винуватця зла — сатану. Хрест Господній став щедрим джерелом живої води, і сягнути по нього може кожен. Таким чином, «страждати означає відкриватися на спасительні сили Бога, даровані людству у Христі».

Джерелом радості, — підкреслює Папа, — стає «подолання почуття даремності страждання», яке не тільки «спалює людину зсередини, але й може зробити її тягарем для інших… Відкриття спасительного сенсу страждань у єдності з Христом перемінює це гнітюче почуття».

Біль, пережитий з Ісусом, насправді потрібен для спасіння братів і сестер.

За словами Папи Войтили, «коли тіло занурюється у тяжку хворобу і позбувається дієздатності, коли людина майже неспроможна діяти й жити, то більше за все появляється її внутрішня зрілість і духовна велич, викладаючи здоровим людям зворушливий урок».

В енцикліці «Lumen fidei» Папа Франциск також порушує тему страждання. Він пише: «Віра — не те світло, яке розганяє пітьму, а світильник, який скеровує наші кроки уночі, і його достатньо для дороги. Страженній людині Бог не дає аргументів, які все пояснюють, а пропонує свою відповідь у формі супутньої присутності, історії добра, що єднається з будь-якою історією страждання, щоб його освітив потік світла. У Христі сам Бог побажав розділити з нами цей шлях і запропонувати нам свій погляд, щоб ми бачили на ньому світло. Христос — Той, Хто, подолавши скорботу, став «засновником і завершителем віри» (Євр 12,2).

Історії святих свідчать про те, що страждання може стати способом зростання в любові до Бога і ближнього. Крім того, страждання спонукує людину до навернення, допомагаючи поглянути всередину себе і подолати прив’язаність до гріха, подібно до сина з притчі про милосердного батька. Страждання, яке ми бачимо довкола, породжує співстраждання, пом’якшуючи навіть найбільш закам’янілі серця. Бог дає свою відповідь через розіп’ятого Христа, закликаючи нас долучитися до діла спасіння світу, заради навернення грішників, заради доповнення в нашій плоті викупительного діяння Ісуса. Таємниця страждання нерозривно пов’язана з таємницею спасіння.

Переклад CREDO за: Vatican News