Поради

Говори зі мною ніжно. Про подружнє спілкування, яке не руйнує

03 Лютого 2019, 10:28 8350

Скільки разів читаю статті щодо того, що в подружжі важливе, — стільки бачу, що однієює з перших речей є спілкування. Комунікація.

Як розмовляти, щоб будувати стосунок, а не руйнувати? Це запитання часто з’являється у зрілому зв’язку.

Якщо чесно, то саме розмова з іншою людиною, потік інформації чи, загалом беручи, взаємодія заповнюють більшу частину нашого дня. Не кількість, а якість цієї комунікації безпосередньо впливає на якість нашого зв’язку. Очікуючи від співподруга здорової комунікації, варто придивитися до своїх старань у цій царині. Щоб це питання полегшити, я представлю кілька запитань, які варто собі поставити, перш ніж дорікнемо нашій половинці, що з нею тяжко про щось договоритися.

 

1.Чи я слухаю?

Говориться, що «мовчання — золото», а отже, воно високоцінне. Якщо ми мовчимо, це означає, що надаємо голос іншому. Проте слухати, що чоловік або жінка до нас говорять, зовсім не означає чути їх.

Чи ви стараєтеся вслухатися в те, що криється за повідомленням вашої половинки? Чи ви взагалі її слухаєте й чуєте — чи, може, під час її монологу подумки записуєте те, що самі хочете сказати?

Слухати — це нелегке мистецтво, але воно основоположне у процесі навчення здорової комунікації у зв’язку.

 

2.Чи я стараюся зрозуміти?

Ну, припустімо, що ви вже чуєте, що ваш коханий до вас каже. Інколи, може, він говорить на емоціях, тому вам не подобається його тон. Якщо здолаєте цю перешкоду і дістанетеся змісту сказаного, то чи стараєтеся зрозуміти позицію вашого співподруга? Чи легко вам прийняти його аргументи і думку, на яку він повністю має право? Чи стараєтесь ви знайти компроміс і консенсус, беручи до уваги як своє благо, так і його?

 

3.Чи я звинувачую?

Я розумію, як повинна розмовляти з чоловіком, щоб не порушувати його межі, а водночас і свої шанувати. Я знаю, як використовувати повідомлення, щоб воно було правильне. Але це не так просто в щоденному спілкуванні, коли часом емоції беруть гору.

Те, що це непросто, не означає, ніби це неможливо. Тренування робить майстра, отже, варто вправлятися в тому, щоби переказувати співподругові складні повідомлення простим чином.

Чи я говорю про факти — чи, може, суб’єктивно оцінюю ситуацію? Чи я говорю про свої відчуття, пов’язані з конкретною подією, — чи оцінюю чоловіка/дружину? Чи я оцінюю її/його поведінку в конкретній ситуації, чи його самого? Це тільки здається тим самим, або принаймні схожим, але насправді то між цими двома видами комунікації — величезна відмінність.

 

4.Чи я говорю з любов’ю?

Мене особисто завжди вражає читання, хоч би скільки я його чула, яке говорить про плоди Духа: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Гал 5, 22-23а).

Я собі тоді думаю, скільки ж разів мені цього бракує в контакті з моїм чоловіком. Я б хотіла похвалитися, що ми завжди розмовляємо з довготерпінням, лагідністю, здержливістю, — але правда така, що не завжди… Сьогодні вранці нам цього забракло, звідси й мої роздуми і текст про спілкування.

Однак по п’яти роках разом я можу сказати, що, попри спотикання на цьому полі, ми вже осягнули великих успіхів. Саме по собі усвідомлення ще нічого не змінює, але воно напевно дає світло і показує перспективу зміни, а це вже за крок від усвідомлення. Кожний наступний крочок приносить більше задоволення і допомагає поліпшили подружній діалог.

 

Подеколи варто поставити собі ці чотири запитання й побачити, чи насправді проблема в комунікації лежить тільки (або переважно) по стороні співподруга. Ваш один крок уперед може виявитися тим семимильним, який покращить спілкування з коханою людиною.

Ми походимо з різних домівок і середовищ, у яких довгі роки вироблявся якийсь конкретний взірець взаємодії, причому не обов’язково хороший. Варто, однак, створити собі такий, який пасуватиме саме вашому подружжю. Без попереднього аналізу це може виявитися неможливим, тому я гаряче заохочує до праці над спілкуванням у зв’язку.

А що для вас становить найбільший виклик у подружньому спілкуванні і як ви даєте собі з цим раду?

Переклад CREDO за: Івона Яблонська, Аleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: