Паломники вже 250 років відвідують Картахену де Індіас, щоб побачити незвичайне дерев’яне розп’яття. Його автор залишається невідомим, тому деякі вірять, що це був… янгол.
Розповідь, увічнена в кількох історичних церковних записах, яку переказують із покоління в покоління, завжди оповідає те ж саме. В середині XVIII століття на пляжі в Картахені де Індіас (місто на півночі Колумбії на Карибському морі), домініканці з новіціату знайшли великий шматок дерева. Вони принесли його до монастиря, щоб вирізьбити з нього статую Ісуса.
Шматок дерева, який виловили з моря
Ченці показали шматок дерева немолодому чоловікові, який тоді перебував у монастирі й представився скульптором із Флоренції. Однак майстер побачив, що дерево за розмірами не підходить і порадив послушникам вкинути його назад у море та пошукати іншого. Кілька днів пізніше молоді учні знайшли на пляжі той самий шматок дерева, але він — незрозуміло як — став кращим. Цього разу митець знайшов його придатним для скульптури. Однак він висунув дві умови: по-перше — хотів працювати на самоті, у визначеному для цього місці (в келії монастиря); а по-друге — їжу йому мали подавати крізь маленьке віконце в дверях келії.
Кілька днів брати чули тільки звуки пилки, яка різала дерево, долота та інших інструментів. Вони не бачили нічого, крім рук невідомого художника, коли подавали йому їжу та воду. Ніхто з ним не розмовляв, ніхто не бачив його обличчя (до монастиря він прибув голодний і вбраний у лахміття).
Таємничий скульптор
Через два тижні звуки інструментів стихли, а віконце, крізь яке різьбяру подавали їжу, більше не відчинилося. Чекання чернечої братії змінилося тривогою. Як розповідає Атіліо Отеро, дослідник культури, «ченці, напевно, були стривожені, бо через кілька годин тиші в келії різьбяра вирішили постукати у двері й перевірити, чи він живий».
Те, що вони знайшли, за словами Отеро, було надзвичайним: двометрова статуя Христа в момент розп’яття. Біля неї не було ні інструментів, ні різьбяра. Їжа, яку протягом двох тижнів приносили скульптору, залишилася недоторканою. Згідно з деякими публікаціями, зникнення майстра (так само загадкове, як і його поява в монастирі) дало початок легендам, що це був янгол, посланий Богом з місією створити цю чудесну скульптуру.
Чудесне розп’яття
Скульптура, яка стала одним із символів міста, занесена у список світової спадщини. Вона приваблює як колумбійців, так і туристів з інших країн, які відвідують храм Санто Домінго, щоб переконатися, чи таємниче розп’яття справді гідне подиву.
Ґуставо Аранго, відомий колумбійський журналіст і письменник у статті 1992 року написав, що на скульптурі Ісуса немає рани в боці. «Не видно навіть крові. Христос не виглядає приниженим».
Таємнича скульптура Cristo de la Expiración показує те, що не змогли передати багато творів мистецтва: точний момент смерті, останнє напруження м’язів і стегон, останній спазм тіла, останні погляд, останній подих…
фінансово.
Щиро дякуємо!
