Погляд

5 причин, чому я ніколи не пов’яжу свого життя з невіруючим

14 Лютого 2019, 13:41 4071

Любов, серед іншого, полягає в повазі та прийнятті поглядів іншої людини. Звідси випливає, що у зв’язку ми не можемо старатися змінити когось згідно зі своїми вподобаннями.

Добираючи собі пару, ми звертаємо увагу на інтереси, виконувану працю, вигляд, а насамперед — на систему моральних цінностей.

Немає двох ідентичних людей. Усі якоюсь мірою один від одного відрізняються. Як на мій погляд — 22-річної студентки, — зв’язок з атеїстом не має для мене майбутнього.

Чому я так відкрито про це говорю? Ось п’ять причин.

 

1.Бо це атеїст

Для мене віра дорівнює життю. Я не уявляю собі дня без молитви. Дня, коли б я не мала з ким поговорити про Бога й про те, як я продовжую відкривати свою віру. Колись у мене був дуже хороший приятель. Ми розуміли одне одного майже в усьому. Він був мені як брат, але не як потенційний кандидат на другу половинку. Чому? Нас різнили погляди на тему віри. Через рік знайомства він мені сказав, що сам невіруючий. Для мене то був немалий шок.

Людина, ближча мені за будь-кого зі знайомих, раптом каже, що для неї Бога не існує. Це було рівнозначне з тим, що в ту мить, коли я ділюся з ним пережиттями з останньої зустрічі у спільноті, він мене взагалі не розуміє і, що гірше, не бажає мене зрозуміти.

Час ішов, набирали розмаху приготування до Всесвітнього дня молоді. Я цим жила. Тоді він почав від мене віддалятися. Я все ще присвячувала йому більшість вільного часу, однак для нього було незрозумілим, як це я готуюся до приїзду Папи.

Цей досвід довів до моєї свідомості, що зв’язок із ним для мене нереальний. Загалом, так, ділитися своїм свідченням віри — це прекрасна форма євангелізації. Однак у момент, коли я порушувала теми віри, я бачила, що він «відключається». Попри численні спроби і способи добратися до нього, я втратила надію, що він бодай щось із цього зрозуміє.

Чи треба узагальнювати? Чи зв’язок із будь-якою невіруючою людиною буде для мене неможливим? Коли про це думаєш — варто пригадати, що наше життя це не тільки віра. Зрештою, тем для розмов — безліч! У діалозі з іншою людиною ми не можемо замикатися тільки й виключно на темах, пов’язаних із духовним життям, і впадати в залежність від того, чи ми можемо бути з кимось, чи ні. Такий зв’язок, збудований тільки на духовній підставі, може швидко вийти з-під контролю й через це стати токсичним. Перебуваючи у зв’язку, ми наново відкриваємо свої інтереси, і так само може бути з вірою. Один може її відкривати, а другий… просто не відчуває такої потреби.

Насправді ключем є повага до іншої людини, її переконань і того, що для неї важливе. Якщо ти католичка, але не поважаєш того, що хтось невіруючий (наприклад, силоміць тягнеш його до храму або примушуєш разом читати Вечірню), то немає сенсу «пробувати» зв’язок з атеїстом.

 

2.Бо в нього інша система цінностей

Щоб було зрозуміло — я не з тих католичок, які ходять у закритому светрі та спідниці до п’ят, узагалі не використовують косметику і т.д. Я просто жінка, яка знає свою цінність. Як я вже згадувала, в житті керуюся вірою; звідси випливає і моя система цінностей. Одразу після перебування з Богом я ставлю на друге місце повагу до людини, чесність, відповідальність, самодисципліну, справедливість, почуття гумору. Тому, вибираючи чоловіка, з яким би хотіла провести своє життя, я керуюся саме цими цінностями.

Так само й коли йдеться про питання дошлюбної чистоти. Для мене це дуже важливе питання, отож я переконана, що віруючий чоловік, імовірно, швидше вшанує моє рішення, ніж хтось, хто не знаходить у цьому жодної цінності.

Одні вище за все ставлять самодисципліну, а в інших ми захоплюємося небувалою чутливістю й розумінням з їхнього боку. Ми різнимося, але це, власне кажучи, прекрасно. Зрештою, якби ми були ідентичні, світ би помер від нудьги… Ніхто ніколи не перебуватиме у зв’язку з ідентичною особистістю, і хоч ви будете згідні щодо найважливіших справ — уже за кілька тижнів буття разом з’являться питання, які вас розділять. І це навіть якщо ви обоє католики тієї самої парафії! Від вас залежить, що ви зробите з тим, що вас ділить: чи вдасться вам оминути пастки егоїзму і знайти шлях до порозуміння, чи ні.

 

3.Бо він не піде зі мною на Месу

Неділя для мене — день тиші. Я починаю її Святою Месою, опісля ми обідаємо у сімейному гроні, а потім я просто проводжу час із найближчими людьми. Іншими словами — як у більшості віруючих сімей. Перебуваючи в молодіжній спільноті, я високо цінувала спільні Меси. Момент, коли ми всі дякували Богові за Таїнство Єдності, завжди викликав у мені глибоке зворушення. Це те, що я б хотіла переживати найчастіше. Так, і зі своїм чоловіком, нареченим чи хлопцем. Я знаю пари, в яких чоловік — атеїст, але ходить зі своєю обраницею до церкви. Однак його перебування там — це тільки жест жертовності щодо неї. Вона в цю мить прекрасно усвідомлює, що для нього це хіба що час милування фресками і спостережень за людьми. Через це обоє можуть відчувати чималий дискомфорт.

Чи це становить причину, щоб відмовитися від парування або заміжжя з кимсь невіруючим? Подібно як у випадку цінностей та релігії, тему недільної Меси чи щоденної молитви ви будете змушені проговорити, принаймні якщо серйозно ставитеся до такого зв’язку. Якщо для невіруючого хлопця таким само важливим буде щотижневий похід на футбол або в тренажерку, то, може, і я зумію дати себе переконати і захочу його супроводити (хоч перегляд футбольного матчу мені задоволення не приносить).

 

4.Бо не буде шлюбу в церкві

Шлюб — це надзвичайний день, і для жінки, і для чоловіка. Це день, коли молоді люди обіцяють одне одному любов, вірність і подружню повагу до кінця свого життя. Що ж із тим моментом, коли одна зі сторін невіруюча? Можна жити тільки в цивільному шлюбі, але людина віруюча довго відчуватиме пустку, яку заповнити може тільки Бог…

Відомо, що ми нікого не примушуємо до церковного шлюбу, бо це порушення його свободи. З другого боку, постає питання, чи це фактично не порушує мого віросповідання. В житті католика віра має бути присутня на всіх площинах життя, зокрема в подружжі. Чи зможу я жити в шлюбі з невіруючою людиною?

Багато що залежить від глибини ваших стосунків. Від того, як насправді ви і ваша половинка розумієте свою віру або невіру. В любові йдеться насамперед про те, щоб переступати через себе, виходячи до іншої людини, зрікатися егоїзму і — на взірець Ісуса — жертвуватися. Подружжя це не тільки спільні походи до церкви. Щодо шлюбу — можете взяти його у храмі, навіть коли друга сторона невіруюча; щоправда, за цим стоїть трохи формальностей. І розуміння того факту, що це ВИ будете з ним у шлюбі до кінця життя, а от він із вами — не обов’язково. Його обітниці перед вівтарем так не зобов’язують.

 

5.Різдво. День подарунків чи спомин народження Ісуса?

Про Різдвяні свята я не маю добрих спогадів. Вони мені асоціюються переважно з примусовим складанням взаємних побажань і біганиною по подарунки. Саме цього я боялася, входячи в стосунки з атеїстом. Боюся, що він легковажитиме моєю участю в Пастирці або в процесії з вербами на Вербну неділю…

Ця ситуація може стосуватися також і життя в одному домі. Хрест на стіні чи образок може сильно заважати людині невіруючій — а я не уявляю помешкання без зображень Христа в домі.

Так, ми різнимося. Є люди невіруючі, які поважають віру інших, про це забувати не варто. Так само й католики бувають терпимі до інших поглядів у решти людей. Ми не можемо виходити з того, що як хтось невіруючий, то він вже точно легковажить іншими.

Як на мене — визначення певних принципів та вміння знаходити компроміси це універсальний рецепт для утворення гармонійного зв’язку. Так, проблеми завжди будуть, бо ідеальних зв’язків просто немає. Суть у тім, щоб розв’язувати їх разом та відповідним чином. А для цього і потрібна спільна система цінностей…

Переклад CREDO за матеріалами: Моніка Хшановська, DEON

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: