Про нього чуємо чи не щодня. Злоязикі кажуть, що всі за ним женуться, та ніхто не наздогнав.
Ми мріємо про щастя невпинно, а в серці відчуваємо неспокій, що воно знову нас оминає…
Я перешукала сотні фраз для натхнення — й ніхто не написав такого:
1.Щастя не вийде здобути без зусилля!
Неможливо мати щастя тут, одразу, зручно і комфортно. Поданого на блюдечку. Це так не працює.
2.Щастя — не покупки.
Краща праця, більша зарплатня. Нове вбрання, автомобіль, косметика, екзотичні подорожі. Ніби файно, але цій гонитві кінця немає. І якесь те куплене щастя короткочасне. Нетривке. Не вірите? Згадайте покупку, якою минулого року так втішалися. Чи надалі маєте охоту скакати з радості й чи вас розпирає ейфорія?
3.Щастя — це не розслабон.
Зазвичай час від часу на людину нападає спокуса, щоб тільки лежати і кайфувати. Навіть виник рух «slow life», який формує в людях позицію повного сприйняття життя. Черпання радості від чашечки ранкової кави — й аж до релаксаційного масажу перед сном. Праця має бути тільки метою для вільного розпорядження рештою часу.
Та справа в тім, що як ми вже маємо час на все, то надмір часу починає нам допікати. Моя бабця казала: як нема роботи, в голові родяться глупоти. Щось у цьому є, що чорні думки допадають нас саме тоді, коли в нас є час подумати…
4.Щастя — це не мрії.
Не про те йдеться, щоб узагалі не мріяти. Важливо, щоб реалізованим мріям вчасно сказати: «Перевіряю».
Чи насправді сповнення мрій дало вам і вашим близьким тривале щастя? Якщо ви женетеся за мріями коштом інших людей, то радість швидко промине, а в серці залишиться чорна діра. Всупереч гадкам, якраз сповнення мрій інших людей дає щастя нам самим.
З баченням щастя як власної примхи і задоволення ми входимо в доросле життя, в подружжя, в роботу, дружбу чи інші суспільні ролі. Інші люди стають тільки інструментами, що мають відіграти у житті роль фанфар, які ведуть нас до Щастя.
А потім ми дивуємося, що приходить гіркота, жаль, біль і сумнів. Ми замислюємося, чому ейфорія і почуття сповненості знову нас оминають. І роздумуємо над тим, що ми знову зробили не так…
5.Щастя — це часто піт, біль і сльози.
Ми розминулися зі щастям, бо шукали його не там, де треба. Ніхто ж бо не згадує, що справжнє щастя зазвичай поєднане зі стражданням і жертовністю.
Перераховуючи найщасливіші моменти життя, ми зазвичай говоримо про ті, де нас життя добряче побило. Не без причини ендорфіни, звані гормонами щастя, заливають мозок так щедро, коли з нас ллється сьомий піт. А якщо ми вже скуштуємо їхнього спасительного впливу, то це затягує…
Сльози однаково ллються у великому нещасті, як і в моменти найбільшого щастя. Моя приватна теорія проголошує, що так діється тому, що для почуття повноти щастя треба добряче напрацюватися і чимало витерпіти.
Безкорисливість
Читала я недавно про молодь, яка шукає щастя і позитивних стосунків, радячи одні одним волонтаріат. Одні радять іншим, щоб ті хоч на хвилину в житті спробувати безкорисливу працю! І їм не заважає страждання, чималі зусилля, брак праці, ба навіть ризик власним життям. Вони відчувають щастя і йдуть у незнане, щоби його досягти. Так! Молодь, яку дорослі звуть егоїстами.
А як справа з матерями? Часто найщасливішим днем називають народження дитини. Попри таке велетенське страждання пологів, продовжене безсонними ночами й невигідним життям, за якийсь час вони знову зважуються привести на землю наступне щастя… І знову будуть щасливо страждати!
Шлюб і сповнене радості весілля — це тільки вступ до щастя, яке потім доведеться заробити через поступки, компроміси і жертовність від одної та другої сторони. Ті, хто відзначає золоте весілля, зазвичай повторюють, що не було би 50 років щастя, якби не взаємна любов, яка насамперед виражається у двосторонній жертовності. Інакше просто не вдається!
І так далі, і так далі. Якщо ми все ще не вірите, що щастя болить, то згадайте свій найщасливіший день життя. Якщо він не коштував вам анітрохи зречень, то ви фактично можете зарахувати себе… до щасливчиків.
Я зрозуміла, що таке щастя
Пам’ятаю той день — а власне кажучи, ніч — так, ніби це було вчора. Сини, один за одним, хворіли на віспу. І кожний наступний — гірше. Почалося з середнього. А як я подумала, що вже здобула вершину материнського знесилення, то захворів старший. Було ще страшніше — аж до дня, коли хворобу підчепив найменший… Наслідки того часу я відчувала довго і болісно.
Тієї пам’ятної ночі гарячка полишила старшого, а тільце майже однорічного найменшого вкрилося плямками. Вони були повсюди. Навіть у роті. Біль, плач — неможливо описати. Присипляючи, я колисала дитину на руках, тримаючи його пальчики, щоб він себе не роздряпав. Мені вже марилося наяву.
Я уявляла себе в гамаку, на Кайманових островах, потім у кругосвітньому плаванні, або у розкішній віллі, де я читаю книжки на м’якій софі. Стала думати, що би зробило мене щасливою. І саме тоді прийшло осяяння.
Ніщо не може дати мені більшого щастя, ніж ця сповнена втоми і болю хвилина.
Я була щаслива тут, тепер, у цей момент. Я відчула ейфорію, таку велику, що якби мені хтось тієї миті надав віллу, софу, Каймани і яхту, я б йому сердечно подякувала — і повернулася цілувати ці три наймиліші істоти, обсипані віспою.
Якою щасливою я почувалася тієї ночі! І зрештою я це зрозуміла. Щастя є тоді, коли ти знаєш, що ні з ким би не помінявся життям, бо твоє — прекрасне. Це не означає, що воно багате, що воно комфортне — і також не означає, що ти сповнив свої мрії. Це означає тільки те, що ти — правильна людина на правильному місці й нізащо би цим не помінялася. Навіть якщо це щастя болісне, обтяжливе і надокучливе.
Справжнє щастя
Ми часто самі відмовляємося від справжнього щастя, не приймаючи викликів, які нам диктує серце.
Згадайте, від чого ви останнім часом відмовилися, бо це коштувало забагато жертовності, труду, зусиль. Серце вам підказувало, що варто би попрацювати, скоритися, прийняти виклик, перепросити, потерпіти, — а ми не пішли в той бік. Може, саме тоді ви й розминулися?
Щастя передбачено для всіх! Це точно. Однак, шукаючи його, треба добряче натрудитися. Справжнє щастя в житті без жертовності не існує. Воно не з’явиться також і тоді, коли ми живемо виключно за власним планом… бо найчастіше з’являється там, де ми його зовсім не очікували.
Певна річ — це тільки моя теорія. Я застерігаю. Ви ризикуєте втратити свій святий спокій, якщо захочете її перевірити!
Більшість людей задовольняються замінниками щастя… і теж живуть щасливі. Хоча, може, їм це тільки здається…
фінансово.
Щиро дякуємо!
