Коментарі

7 способів медитації. Ігнатіанська медитація

20 Лютого 2019, 19:05 2506

Читання Святого Письма — як заспокоєння голоду: недостатньо один раз добре наїстися, щоб його більше не відчувати. Варто вибрати один метод для щоденних роздумів над Божим Словом, щоби поступово читання і медитація стали справжнім часом молитви.

У більшості книжок про ігнатіанську медитацію, які я читав, написано, що це новий метод, винайдений і впроваджений святим Ігнатієм Лойолою. Я кажу це не з природної злосливості, але це повна нісенітниця. Ігнаціанська медитація походить із того ж джерела, що й метод lectio divina, і становить його єзуїтський варіант.

Ігнатій створив для братів духовні вправи, які вони мали виконувати, щоб духовно зміцнитися, і записав їх у творі «Духовні вправи» — досить майстерно, хоч і мовою того часу. Велику частину цієї книжки займає метод ігнатіанської медитації. Інший відомий молитовний метод — так звані «П’ятнадцять хвилин щирості» — це іспит совісті, який винайшли єзуїти; він також частково ґрунтується на lectio divina.

Ігнаітій у медитації ставить акцент на дещо інші речі, ніж отці пустелі, і ділить молитву на 4 частини:

1.Дальше приготування;
2.Ближче приготування;
3.Правильна молитва — медитація;
4.Рефлексія.

 

Дальше приготування

У своєму задумі, як добре молитися, Ігнатій поставився до молитви в «програмно-задачно-робочий» спосіб. Це метод, який вимагає зусиль, витривалості, постійності й справжнього вміння опанувати свій час. Не вийде просто «знайти хвилинку для молитви», а щоби фактично зробити все, що Ігнатій пропонує, то для щоденної молитви потрібно аж два дні й чотири вільних періоди. Звісно, ми можемо це поєднати і зробити чотири частини за раз, але тоді, по-перше, — потрібна більш-менш година і 20 хвилин; по-друге — Ігнатій вважав би це абсурдним і повністю позбавленим сенсу.

Згідно з оригіналом, щоденна молитва починається напередодні увечері — тоді треба зробити дальше приготування, тобто вчорашнє. Ви готуєте матеріал, з яким працюватимете вранці, та який, як каже Ігнатій, зможете з’їсти тільки наступного дня. Моя мама завжди так робила недільний обід: готуючи більшу його частину ввечері в суботу.

Фрагмент вибираємо зазвичай із Нового Завіту. Ігнатій дуже наголошує на Євангелії і каже, що це — центр. Також керуємося принципом lectio continua (наступного дня читаємо з того місця, на якому закінчили).

Крім того, вибираючи фрагмент Євангелія:

1.Читаємо його кілька разів.
2.Коли читаєте, відразу звертайте увагу на те, що вас зачіпає, слова, події, та записуйте їх на листочку.
3.Робите «пункт», тобто найскладнішу річ.

Відступ: коли я був священиком перший рік і почав сповідати, приходили черниці й часто казали: «Я не приготувала пункти для медитації». Я не уявляв собі, що вони мають на увазі, й не хотів виглядати дурнем, питаючи: «Перепрошую, а що це?» бо священик має знати, тому відповідав: «Звісно, це занедбання, треба докласти зусиль…». Вже пізніше я відкрив ігнатіанську медитацію і з’ясувалося, що ¾ жіночих згромаджень ґрунтуються на єзуїтській школі…

Що треба робити з «пунктом»? Готуєте те, що будете їсти. Визначаєте, про що в зв’язку з цим Євангелієм ви будете роздумувати під час молитви. Не аналізуйте. Не починайте роздумів. Приготуйте саму схему молитви.

Наприклад: маємо Євангеліє про зцілення зігнутої 18 років жінки. До цього Євангелія можна зробити три пункти:

— зігнутість (подумайте, що у вашому житті згинає вас додолу, який гріх, ситуація);
— 18-річна хвороба (речі, які у вас продовжуються дуже довго, з якими ви боретеся півжиття);
— Ісус, який випростовує…

 

Ближче приготування

Його треба робити прямо перед молитвою. Тобто, якщо ви молитеся о 16.00, то домовляєтеся із собою на 15.45. Ігнатій пише так:

«За два-три кроки від місця, де збираєтеся молитися, станьте на час, потрібний для того, щоби проказати Отче наш, пздійміться розумом угору і подумайте про те, що Бог, наш Господь, дивиться на вас, і зробіть акт пошани або впокорення».

Тобто, якщо ви молитеся в кімнаті, то стаєте за три кроки від входу до кімнати — але буквально, — стоїте і оглядаєте місце, де будете молитися. Налаштовуєте свій розум на зустріч із Богом.

Ігнатій дуже багато уваги приділяє практичним речам, наприклад: якщо розпочинаєте молитву навколішках, то не дай Боже до кінця молитви змінити позу. Якщо розпочинаєте молитву навколішках, то молитеся до кінця навколішках. Якщо розпочали стоячи — моліться стоячи. Якщо сидячи — закінчіть сидячи. Єдина заборонена поза — лежачи, крім лежання хрестом. Якщо ви зробили медитацію навколішках і вона принесла плоди, то наступного дня знову зробіть її навколішках — це значить, що ваші коліна вам допомогли. Це може здаватися смішним, але Ігнатій має таке бачення людини: вона молиться всім своїм єством. Якщо благодать приходить до людини, яка сидить, то, може, Богу подобається ця людина, яка сидить. Тому будьте уважні до того, як Господь приходить, і послідовні у своєму виборі.

Ігнатій також радить вибирати місце для молитви так, щоб воно не було місцем вашого звичайного перебування. Якщо ви не можете піти до храму, то підіть до іншої кімнати. Якщо не можете змінити місце — змініть позицію тіла, в якій ви зазвичай перебуваєте у цьому місці. Зробіть зовні все так, щоб ви були в іншій ситуації. В іншому разі до вас повернеться все те, що зазвичай у цьому місці відбувається, бо ви до цього звикли. Вирвіться з цього! Вийдіть із звичного.

Потім робите знак хреста і коротко спонтанно молитеся: просите Господа про те, щоби все, що ви робите — кожна думка, намір, бажання, рішення, — подобалися Богові.

 

Образ

Доходимо до дуже цікавої речі — образу. Створіть у голові образ, тобто уявіть себе в тому Євангелії, яке читаєте, застосовуючи всі почуття. Якщо це фрагмент про народження Ісуса — уявіть себе в стайні, побачте, що там навколо, всіх тварин, почуйте звуки, відчуйте запахи, подивіться на Йосифа, Марію, послухайте, про що вони розмовляють, уявіть собі їхні емоції: Вона боїться, він — ще більше. Оселіться в цій реальності.

Сучасні єзуїти, які коментують цей метод, радять ще більше шукати вражень: якщо це Євангеліє ілюстрував Караваджо або інший художник, подивіться на картину. Якщо маєте відповідний музичний твір — послухайте його. Вас зворушує фільм Мела Гібсона — подивіться його. Ви маєте створити в уяві певний образ.

Ігнатій пояснює це так:

Пункт 1. Поглядом уяви бачити людей, роздумувати про них і споглядати по черзі, в якій вони знаходяться ситуації, — старатися отримати з цього видіння якусь користь.

Пункт 2. Слухом уяви слухати, що ці люди говорять або можуть говорити, і під час цієї рефлексії також робити висновки для себе.

Пункт 3. Нюхом і смаком уяви відчувати запах і смакувати безкінечну солодкість і ніжність божественності, душі та її чеснот; із цього всього відповідно до людини, на яку ви в контемпляції дивитеся, під час такої ж рефлексії шукати користі для себе.

Пункт4. Дотиком уяви торкатися, обіймати та цілувати місця, якими ці люди ходять або на яких сидять. Завжди дбати про якусь користь із цього.

Слід зазначити, що під час медитації використовується слух, дотик, нюх і всі доступні засоби, щоб опинитися в описаній ситуації.

Для чого це все? Коли розпочнете молитися, може статися так, що ви відволікатиметеся, «відлітатимете». Ми всі це знаємо. Цей образ — це те, що має вас повернути; що виразнішим ви його створите, то буде легше.

Це дуже цікаво, бо… абсолютно суперечить кармелітській теорії. Для святої Терези є два вороги молитви: уява і пам’ять.

Ігнатій це знає, але каже, що треба укласти з ворогом угоду. Не спихнути і вдавати, ніби його немає, а запрягти в те, що збираємося робити: подружитися з уявою, добре її відрегулювати. Свята Тереза сказала б йому, що він дурень і не вміє молитися. Але це неважливо, бо то інша школа молитви, і кожен сам має знайти і вибрати собі відповідну дорогу духовності, на якій уява не буде його зводити.

Останній пункт приготування до молитви (бо ми все ще не молимося) — помоліться про те, про що будете молитися. Пригадайте вибраний напередодні пункт і попросіть Ісуса про добрий результат цієї молитви. Покажіть Господу, чого ви хочете. Якщо у вас Євангеліє про воскресіння — попросіть про здатність взяти участь у радості цього воскресіння. Хай Господь зробить так, щоб ви могли взяти участь. Скажіть Йому: «Зроби те і те».

 

Правильна молитва — медитація

Тут (на щастя) починаються сходи й Ігнатій не має готових вказівок. Якби він розписав у пунктах крок за кроком, що треба робити, я би злякався такої молитви. Бо це момент, коли, приготувавши ґрунт, ми втрачаємо контроль і треба віддати ініціативу Богові. У вас є пункти, отже, ви знаєте, яким шляхом іти; але вони перестають бути чітким правилом. Візьміть перший пункт і займіться ним.

Приклад: Зігнутість — де у вас є ці моменти, яким чином ви можете себе ідентифікувати з цією жінкою. Пам’ятайте, що весь час ви перебуваєте уявою в цьому Євангелії — весь час Ісус перед вашими очима.

Ігнатій каже: чекайте, що станеться. Але це не чекання на чудо, це інтелектуальна робота, роздуми, спроба побачити себе. Якщо ви це виконаєте і не відбудеться нічого надзвичайного, — переходьте до другого пункту. Зробіть те, що запланували. А якщо в першому пункті Господь відповість, відкриє вам щось нове, побачите Його дію, — облиште інші пункти. Будьте готові й вільні перед Богом. Пункти — це певний інструмент, а не жорсткий графік по шість із половиною хвилин на кожний пункт. Так само, якщо в перший день вас поглине це Євангеліє, облиште інші теми роздумів на наступні дні — залишіться тільки в цій першій тематиці. Навіть тиждень. Навіть рік. Можете одним Євангелієм молитися все життя. Тільки будьте відкриті на те, що Бог вам покаже.

Єдине, що важливо, — це встановлений час медитації: півгодини або 45 хвилин. Вирішіть це. Але, коли вирішите, то не скорочуйте його і не продовжуйте. Кожна спокуса скоротити час молитви або продовжити — від злого. Порядок. Якщо Бог захоче, то повернеться до цього на наступній медитації. Ввечері можете зробити повторну медитацію. Знову по черзі — від першого до останнього пункту.

Потім маєте зробити ще одну важливу річ: порозмовляти з Богом. Це розмова відповідно або як друга із другом, або, можливо, як слуги із Господом. Просячи про благодать, обвинувачуючи себе в злому, або просячи поради.

На закінчення, — пише святий Ігнатій, — помоліться «Отче наш».

Ігнатій був військовим, він завжди такий упорядкований.

 

Рефлексія

«Після закінчення вправи п’ятнадцять хвилин або ходитиму, або сидітиму і роздумуватиму, чи вдалася мені медитація. Якщо ні, — подумаю, яка причина, і якщо її знайду, висловлю жаль, щоб у майбутньому міг виправитися. А якщо вдалася, то подякую Богу, нашому Господу, і наступного разу буду робити так само».

Це дуже прості й мудрі поради. Закінчили молитися? Не йдіть одразу до справ. Не вийшла медитація? Знайдіть причину. Може, погано зробили підготовку або пункт, може, не боролися. Перепросіть за це. Вийшло добре? Подякуйте Богу.

Переклад CREDO за: о.Адам Шустак, Stacja7

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: