Війни розпалюються язиком, — Папа Франциск

Святіший Отець здійснив черговий візит на парафію своєї дієцезії, зустрівшись з представниками різних станів і відслуживши Святу Месу.

Спільнота, яка з радістю вітає свого пастиря. Саме така зустріч чекала на Папу Франциска, який у неділю, 3 березня 2019 р., здійснив відвідини парафії святого Кріспіна в римському передмісті Лабаро. Єпископа Рима, що прибув на північну периферію своєї дієцезії, щиро привітали вірні, які зібралися на площі перед храмом задовго до його приїзду, пише Vatican News.

Зустрічі з наймолодшими

Перші зустрічі – з дітьми, підлітками та молоддю. Наймолодші заспівали пісню та вручили йому листа, натомість старші поставили йому кілька запитань. Як зробити правильний вибір, як розпізнати вірний варіант? Як вийти переможцем у змаганні зі світом, «думки якого повністю протилежні від того, чого від нас очікує Бог»? Що відчуває Папа під час зустрічі з ними? Як не збитися з дороги віри?

Відповідаючи, Святіший Отець зупинився на темі зла. Він звернув увагу на те, що диявол дійсно існує, а в Євангелії його названо «батьком брехні». Захищаємося від нього молитвою та вдаючись до Божої Матері: «Вона принесла нам Ісуса. Щоб захиститися від брехуна диявола, слід прибігати до Богородиці й просити в Неї допомоги», – сказав Папа. Коли ж ідеться про правильний вибір, слід не боятися шукати поради в катехитів і батьків, у священика. І також молитися.

«Коли перебуваю серед дітей, з підлітками, то відчуваю радість, бо бачу, що між вами перебуває Ісус», – сказав Святіший Отець, а в контексті запитання про витривалість у вірі вказав на значення Святого Таїнства Миропомазання, що дає нам силу «прямувати вперед та змагатися».

Батьки повинні підтримувати дітей на дорозі віри

Черговим етапом пастирських відвідин стала зустріч з батьками новоохрищених дітей і тих, які готуються до Хрещення. Промовляючи до них, Наступник святого Петра нагадав, що Хрещення – це перший крок усього християнського життя. «Бог входить у серце дитини, це печать, яка ніколи не зникне», – сказав він, закликавши супроводжувати дітей на цій дорозі, але так, щоб «вони почувалися вільними».

Обійми зі світом страждання

«Коли ми самотні, ми є слабкими. А залишаючись самотніми, часто зазнаємо поразки. Натомість, коли збираємося разом, стаємо сильними, спроможними вистояти та прямувати вперед, сильними, щоб перемагати в житті», – сказав Папа, спілкуючись з безхатченками та злиденними, яким допомагає парафіяльний осередок «Карітас» і Спільнота святого Егідія.

Не забракло милосердного погляду Святішого Отця на хворих та людей з інвалідністю, щирих обіймів з похилими віком. Глава Католицької Церкви наголосив на багатстві останнього періоду життя й на важливості ділитися мудрістю, здобутою з бігом часу. «Старість, якщо її добре переживати, є немовби добрим вином, яке з роками стає кращим. Але вона не призначена для того, щоб затримувати її для себе, але щоб ділитися нею, ділитися мудрістю», – сказав він, додаючи:

«Також хвороба – це річ, яку можемо жертвувати іншим. Так, вона болюча, вона є хрестом. Але ми можемо переживати цей хрест у мирі, жертвуючи його за інших, щоб вона приносила плоди в серцях інших».

Добрий намір на Великий Піст

Перед початком Святої Меси Єпископ Риму мав коротку зустріч з душпастирями, які служать на цій парафії, та висповідав кількох парафіян. Коментуючи Євангельський уривок, в якому святий Лука наводить Ісусові слова про те, що слід спершу забрати колоду зі свого ока, щоб допомогти братові вийняти скалку, Папа зауважив, що Христос заохочує нас не витрачати час на постійну критику інших, замість того, щоб приглянутися до власних вад.

Перестерігши слухачів перед небезпекою пліткарства, проповідник наголосив на тому, що обмовляння ближнього є «кроком до війни та знищення». А тому, хто заперечить, мовляв, навколо дійсно існує чимало лихих людей, Папа відповідає, що потрібно мати мужність безпосередньо вказати на це згаданим людям, а не обмовляти за їхніми плечима. Коли ж не слухають, «то скажи тому, хто може вплинути на ситуацію, бо пустослів’я й плітки «нічого не вирішують».

«Наближається Чотиридесятниця. Було б дуже добре, якщо б кожен з нас протягом Великого Посту замислився над тим, як поводимося з іншими. Якою є моя поведінка? Чи ми не є лицемірами, що гарно всміхаємося, а позаочі – критикуємо та язиком нищимо інших? І якщо виявиться, що наприкінці посту ми зуміли трохи виправити це, то запевняю, що Ісусове Воскресіння буде ще прекраснішим, ще величнішим між нами!» – сказав Святіший Отець.