14 березня 2019 р. в селі Черче відбулося урочисте відзначення сотої річниці смерті о.Кирила Буяльського — одного з перших католицьких священиків, яких убила на Поділлі більшовицька влада.
За словами настоятеля місцевої парафії о.Віталія Слободяна СR, це чи не єдине місце у цій частині дієцезії, де не лише відомо ім’я та обставини смерті замученого священика, але й збереглася його могила. Тому поминальні заходи розпочалися з молитви на місці вічного спочинку о.Буяльського, а після цього в парафіяльному храмі Пресвятої Трійці відбулася заупокійна Свята Меса. Її очолив єпископ Леон Дубравський у співслужінні близько 20 священиків з цілої дієцезії. На урочистості також були семінаристи з вінницької семінарії «Redemptoris Mater», монахині зі згромадження Сестер Уршулянок Конаючого Серця Ісуса та Згромадження Сестер Милосердя св.Вікентія. Прибула і громада месіанських євреїв на чолі з рабином Юрієм Сілецьким, який засурмив у спеціальний ріг — шофат. Згідно зі Святим Письмом, цей ріг засвідчить воскресіння мертвих під час Другого пришестя Христа.
У проповідь канцлер Кам’янець-Подільської дієцезії о.Павло Басистий зазначив, що мученики світять, як зорі, і їхнє свідчення — міцне і підбадьорливе, бо є найвищою силою любові. Завдяки крові мучеників, наших дідів, ми тут сьогодні в храмі; але щоб наші діти були в Церкві — ми самі маємо стати мучениками і сповідниками віри. І, як казав св.Августин: «Корінь сьогоднішньої дезорієнтації — не сила помилок, а лише слабкість тих, хто має свідчити істину».
На завершення Служби Божої відбулось освячення меморіальної таблиці на честь о.Кирила Буяльського всередині храму, а в приміщені школи — міжнародна наукова конференція за участю польських та українських науковців і духовенства. Пролунали доповіді учасників з Литви, Італії та Чехії. Організаторами заходу виступили Чемеровецька ОТГ, Інститут Богословських Наук Непорочної Діви Марії у Городку, Люблінский католицький університет і Університет Йоана Павла ІІ в Кракові, Латеранський університет у Римі, кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець-Подільського національного університет ім.Івана Огієнка. У майбутньому планується видати науковий збірник.
Справді, кров мучеників — це насіння християн, але як рясно і коли воно дасть плід —залежить від пам’яті тих, хто носить згадку про їхню смерть у своїх серцях. І сьогодні як ніколи ми потребуємо свідчення тих, які полюбили Христа понад усе, навіть понад власне життя.