Роздумуючи над четвертим проханням з молитви «Отче наш», Святіший Отець звернув увагу на те, коли вона перестає бути християнською та коли хліб, про який просимо, ставатиме нашим обвинувачем.
Хліб, якого християнин просить в молитві, не є «моїм», але — «нашим». На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи під час загальної аудієнції в середу, 27 березня 2019 р., чергове прохання з молитви «Отче наш», яке звучить: «Хліб наш щоденний дай нам сьогодні». Вступом до цих роздумів став євангельський уривок про помноження хлібів, пише Vatican News.
Прохання як початок зустрічі з Ісусом
Як зауважив Святіший Отець, друга частина Господньої молитви розпочинається словом, «яке має аромат щоденності», — «хліб». Це нагадує нам «очевидність, про яку ми часто забуваємо»: ми не самодостатні й кожного дня потребуємо поживи.
«Святе Письмо показує нам, що для багатьох людей відправною точкою зустрічі з Ісусом стало прохання. Ісус не вимагає вишуканих призивань; більше того, все людське життя, з його найконкретнішими і щоденними проблемами, може перетворитися в молитву», — сказав Папа. Ісус ніколи не був байдужим перед лицем людських прохань і людського болю.
Просити хліба в спільності з іншими
Отож, за словами Наступника святого Петра, Ісус навчає нас просити в Отця щоденного хліба. Просити його в «єдності з багатьма людьми», для яких це прохання стало воланням, «що супроводить щоденну тривогу». Вистачить згадати про батьків і матерів, які лягають спати в тривозі, бо не мають достатньо хліба, щоб нагодувати дітей наступного дня. Уявити, як ця молитва проказується не в зручній квартирі, а в кімнаті, де бракує необхідного для життя…
«Тоді слова Ісуса набирають нової сили, — зазначив Папа. — Християнська молитва розпочинається саме з цього рівня. Це не вправа для аскетів; відправною точкою є дійсність, серце та плоть людей, що перебувають у потребах, або ж поділяють становище тих, які не мають необхідного для життя. Навіть найбільші християнські містики не можуть оминути простоту цього прохання: Отче, вчини так, щоб ми і всі мали сьогодні необхідний хліб. А “хліб” означає також воду, ліки, домівку, працю…»
«Наш», а не «мій»
У цьому контексті Святіший Отець закликав бути уважними і пам’ятати про те, що хліб, про який християнин просить в молитві, є не «моїм», але «нашим» хлібом. «Цього бажає Ісус. Він вчить нас просити його не лише для себе самих, але для всього братерства світу. Якщо не молимося так, “Отче наш” перестає бути християнською молитвою. Якщо Бог є нашим Батьком, то як можемо ставати перед Ним, не взявши одні одних за руки? Всі ми. І якщо хліб, який Він нам дає, розкрадаємо між собою, як можемо називатися Його дітьми?» — запитував Папа. Господня молитва включає елемент емпатії та солідарності.
За словами Франциска, в своєму голоді ми повинні відчувати голод багатьох людей, а тому — благати Бога, щоб їхні прохання були вислухані. Ісус вчить Церкву представляти перед Богом «потреби всіх». Тож як тут не згадати голодних дітей у регіонах, де не припиняються війни.
Хліб, який нас обвинувачує
«Хліб, про який просимо в Господа на молитві, це той самий хліб, який одного дня нас обвинувачуватиме. Він картатиме нас за те, що ми замало призвичаїлися ламати його з ближніми, ділитися ним», — вів далі Святіший Отець. Цей хліб, «дарований для людства, був, натомість, з’їдений лише деким», а любов не може цього стерпіти.
Справжнє чудо
В Євангелії читаємо, що одного разу перед Ісусом був великий голодний натовп. І знайшовся лише однин юнак, готовий поділитися своїми запасами: п’ятьма хлібами і двома рибами. Й Ісус помножив цей великодушний дар. Як зауважив Папа, хлопчина «зрозумів урок» Господньої молитви: пожива не є приватною власністю, це даність Провидіння, якою слід ділитися.
«Справжнім чудом, яке Ісус зробив того дня, є не так помноження, як взаємоподіл: дайте те, що маєте, і я зроблю чудо. Він сам, помножуючи цей принесений хліб, випередив жертву себе самого в Євхаристійному хлібі. Насправді то лише Пресвята Євхаристія спроможна наситити голод нескінченного та прагнення Бога, що надихає кожну людину, також і в пошуках щоденного хліба», — підсумував Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
