Святіший Отець оновив норми Апостольської конституції «Anglicanorum coetibus». Ідеться про документ, яким регулюється створення та діяльність персональних ординаріатів для англіканців, які приступають до єдності з Наступником святого Петра.
Десять років тому, 4 листопада 2009 року, була проголошена Апостольська конституція Бенедикта XVI «Anglicanorum coetibus» (Спільноти англіканців). Вона регулювала створення персональних ординаріатів для тих англіканців, які прагнуть увійти в повне сопричастя з Католицькою Церквою, зберігаючи свою літургійну й духовну традицію. Для впровадження в життя цього документу Апостольська Столиця видала «Додаткові норми», повідомляє Vatican News.
Мова про структури, «уподібнені до дієцезії», що згуртовують мирян, духовенство та членів Інститутів богопосвяченого життя, які раніше належали до Англіканської співдружності, або ж вірних, які отримали Святі Таїнства християнського втаємничення в ординаріаті. Станом на сьогодні існують три такі ординаріати: в Австралії, Англії та США.
Оновлення додаткових норм
У вівторок, 9 квітня 2019 р., у Ватикані оприлюднено оновлення «Додаткових норм», затверджених Папою Франциском. У супровідній пояснювальній статті, поширеній через часопис «L’Osservatore Romano», зазначається: були враховані деякі побажання та зауваження богословського, екуменічного й канонічного характеру, щоби «зробити застосування приписів більш співзвучним із духом Апостольської конституції».
Йдеться про питання, пов’язані з приписанням до ординаріату священнослужителів, приєднанням особи, охрещеної поза Католицькою Церквою, формацією семінаристів та використанням літургійних книг.
Перше доповнення до вже чинних норм полягає у споминанні англіканських священнослужителів, які увійшли в повне сопричастя з Вселенською Церквою ще до утворення Персональних ординаріатів, відповідно до документу єпископату США «Pastoral Provision»від 1980 року. Ним дозволялося висвячувати й інкардинувати в дієцезії колишніх англіканських служителів, які приєдналися до Церкви.
Друге доповнення стосується вірних, які прийняли хрещення в інших (не англіканських) церковних спільнотах і висловили бажання приєднатися до Католицької Церкви завдяки євангелізаційній діяльності ординаріатів. Вони можуть увійти в повне сопричастя з Вселенською Церквою, вступивши в Персональний ординаріат, прийнявши в ньому Таїнства Миропомазання та Євхаристії. Такі самі норми встановлені й щодо тих кандидатів, чиє хрещення неможливо визнати дійсним. Якщо вони навчені віри завдяки місії Персонального ординаріату, то вони можуть у ньому прийняти таїнства християнського прилучення.
Ще одне оновлення стосується звершення Божественної літургії. Цьому питанню присвячено цілий розділ Норм, які доповнюють Апостольську конституцію «Anglicanorum Coetibus». Стверджується, що Месал для Персональних ординаріатів, який зветься Divine Workship, виражає та зберігає католицький культ і водночас — англіканський богослужебний спадок, який «підтримував католицьку віру протягом усієї історії англіканської традиції та сприяв прагненню до церковної єдності». Уточнено, що публічне звершення літургії згідно з Divine Workship обмежене ординаріатами. Однак будь-який священик, інкардинований в ординаріат, може служити за Divine Workship такорж і за межами ординаріату. Якщо йдеться про Месу з участю вірних у парафії, яка не належить до ординаріату, то треба отримати дозвіл настоятеля парафії. Окрім того, за наявності пастирської потреби будь-який священик, інкардинований в ординаріат, а також будь-який священик з інституту богопосвяченого життя або товариства апостольського життя може відслужити Месу згідно з Divine Workship для членів ординаріату.
фінансово.
Щиро дякуємо!
